У віці 3-6 років діти починають цікавитися питаннями людського існування. Любов, смерть, гроші — здається, маленьких філософів ці теми займають навіть більше, ніж батьків. Деякі питання можуть здатися надмірно відвертими і збентежити маму чи тата, але відповідати на них важливо. Адже стикаючись з подіями, які пов'язані з народженням молодшого брата, смертю домашнього вихованця або розлученням батьків, дитина відчуває збентеження, і тут вже дорослі повинні розвіяти побоювання і внести ясність.

Сьогодні Social.org.ua розповість, як правильно обговорювати складні питання, не перетворюючись на зануду і моралізатора.

1. Чому ви говорите, що я красива, а в школі мене дражнять?

З початком підліткового періоду думка батьків стає для дітей не таким вже і важливою. І скільки б ви не говорили своїй дитині, що він прекрасний, це не спрацює. Швидше за все, образливі зауваження однокласника з приводу зовнішності будуть мати більшу вагу. Для підлітка майже життєво важливо належати до якоїсь групи однодумців, а неприйняття однолітками стає справжньою трагедією.

Ні в якому разі не відвертайтеся від дитини фразою: «Не звертай на них уваги» — це байдужа відповідь. Підкресліть суб'єктивність сприйняття того, хто обзиває. Зрештою, це його особиста думка. Можна висловити вголос свої думки з приводу причин такої поведінки агресора: можливо, він сам не впевнений у собі або самостверджується в колі однокласників. Обов'язково пошукайте разом шляхи виходу із ситуації. Може, варто пошукати друзів серед іншої компанії і не витрачати сили на деструктивне спілкування. Пам'ятайте: тільки батьки можуть навчити дитину самоповаги і доброті, вселити в нього впевненість і допомогти виробити механізми опору цькуванню.

2. Ми бідні чи багаті?

Дивно, але обговорення грошових питань з дітьми так само складно для батьків, як і обговорення сексуального життя. Згідно з дослідженнями, 69 % сімей уникають розмов про фінанси, а даремно. Якщо ви не розмовляйте з дітьми про свої доходи і фінансові можливості, це не означає, що вони не цікавляться цим питанням. Можливо, ви самі закрили цю тему раз і назавжди фразою: «Це не твоя справа». Насправді у вас є шанс навчити дитину правильно ставитися до грошей, пояснити цінність праці і необхідність економії та правильного вкладення накопиченого.

• Дайте дитині можливість робити власні заощадження. Це навчить його розпоряджатися грошима самостійно.
• Допоможіть дітям збільшувати вміст скарбнички. Для малюків це може бути заохочення додаткової роботи по дому, а для підлітків підходить робота на неповний день.
• Навчіть дітей того, що гроші не є панацеєю від усіх бід. Це всього лише інструмент, з допомогою якого можна досягти благополуччя.

3. Кого любиш більше: мене чи тата?

Коли ваша дитина запитує: «Мама, кого ти любиш більше: мене чи тата/ брата/ сестру?», то він не чекає відповіді: «Я люблю всіх вас однаково». У своїй книзі «Брати і сестри. Як допомогти вашим дітям жити дружно» автори А. Фабер і Е. Мазлиш стверджують, що діти по своїй натурі егоїстичні і в першу чергу хочуть чути про свою унікальність і про тих почуттях, які батьки відчувають саме до них. А рівність у ставленні до дітей принижує їх значимість.

Важливо пояснити, що любов батьків один до одного зовсім інша, ніж любов до дитини. І вона не є загрозою для нього, скоріше навпаки: це гарантія довгого і щасливого життя всієї родини.

4. Чому іншим можна битися, а мені — ні?

Світ дітей досить жорстокий. Нерідкі випадки, коли конфлікти вирішуються за допомогою сили: набагато легше вдарити кривдника, ніж залагодити спір мирно. Так виходить тому, що діти ще не мають налагоджених соціальних механізмів, адже спілкування — це мистецтво, яке можна вивчати впродовж всього життя. Свідомі батьки вчать дітей не битися, не ображати і не принижувати людей. Але тут у дитини може виникнути питання: «Чому мені не можна бити кривдника, а інші спокійно вирішують спір силою?»

Розкажіть дитині, що силові методи вирішення найбільш програшні. З кривдниками можна боротися. Психологи називають кілька способів, завдяки яким можна припинити конфлікт: ігнорування, тверде вираження невдоволення («Мені не подобається, припини це») і, зрештою, звернення за допомогою до старших.

5. Чому у нас немає тата?

Сумно, але кількість сімей, де дитину виховує один батько, зростає з кожним роком. За даними Бюро статистики США, майже 30 % дітей виховуються у неповних сім'ях, і більшість з них складають самотні мами.

Звичайно, запитання дитини: «Чому у нас немає тата?» виникне рано чи пізно. Психологи стверджують, що однозначно поганих відповідей не існує. Так, можете розповісти, що тато — капітан далекого плавання, створити героїчний образ.

Деякі батьки вважають за краще очорнити образ відсутнього партнера. Але всі ці варіанти мають відчутні мінуси. Єдиний безпрограшний спосіб — розповісти про все чесно. Звичайно, це складно. Але і вичерпні подробиці тут не потрібні, просто в доступній для дитини формі розкажіть про те, що сталося. Незалежно від віку та складу сім'ї дитина повинна знати, що він улюблений. Пам'ятайте: ваші діти покладаються тільки на вас, і завдання по створенню комфортних психологічних умов лежить на батьках.

6. Навіщо вам ще одна дитина, якщо у вас є я?

З народженням брата або сестри майже кожен дитина починає переживати, що любові і уваги до нього стане менше. Це змушує його сумніватись у собі, що може призвести навіть до агресивної поведінки. Правда, психологи кажуть, що зовнішні агресивні ознаки — це добре, адже батьки точно знають, що проблема існує. Але от як її вирішити?

Ви не повинні відчувати свою провину перед старшими дітьми за те, що знову вирішили стати батьками. Дивно, але саме докори сумління за те, що первістку стало приділятися менше часу, не дають більшості мам спати спокійно. Підтримуйте впевненість дитини в собі будь-якими способами: хваліть за індивідуальні успіхи і досягнення, проводьте більше вільного часу. Частіше просіть дитини старшого допомогти вам, це дозволить йому відчути себе у вашій команді, свою причетність до спільної справи.

7. Куди зник наш котик?

Догляд улюбленого вихованця — справжня трагедія для всієї родини, особливо якщо в ній є діти. Більшість батьків уникають тем життя і смерті, тому що бояться злякати дитину. Ось звідси і з'являються розповіді про те, що хом'ячок переїхав жити в інше місто, а собака взяла і втекла. Але дітям не потрібна така «захист», навпаки, вони потребують простих і зрозумілих відповідей. Дозвольте дитині попрощатися з вихованцем, висловити своє горе і поговорити про домашню тварину.

8. Звідки беруться діти?

Розмова з дітьми про інтимну сторону життя, мабуть, складний для будь-якого батька. Часи, коли діти вірили в «тичинки», давно пройшли, а інтернет завжди готовий дати максимум інформації з будь-якого питання. Тільки от чи варто запитати себе: «чи Хочу я, щоб про такі важливі речі моя дитина дізнавався із соцмереж або від друзів?» Швидше за все, немає.

Психологи рекомендують відкинути сором'язливість, адже те, що дитина прийшла з інтимними питаннями саме до батьків, показує, що у вашій родині панує довіра. Будьте правдиві, але уникайте менторського тону: тригодинна лекція про репродуктивній системі навряд чи зацікавить ваше чадо.

А які важкі питання задають ваші діти?

Ілюстратор Anna Syrovatkina спеціально для Social.org.ua