І дорослі, і діти часом хочуть виглядати краще в очах інших або перекинути відповідальність з себе на когось іншого. Часто для цього ми використовуємо дурні і безглузді відмазки, в які оточують чи вірять.

Social.org.ua вирішив показати, які відмовки ми використовуємо в однакових ситуаціях, підлітками і дорослими людьми.

Коли ми щось не розуміємо

Коли ми щось не розуміємо, відмінний варіант відмазатися — вік. Це працює протягом усього життя: коли ми молоді, то завжди можемо сказати, що ще не встигли дізнатися, а з роками нашої відмовкою стає те, що ми вже не в тому віці, щоб встигати стежити за всіма новинками і розбиратися в них.

Коли ми не хочемо кудись йти

Скільки разів, будучи підлітком, ми нарікали на те, що батьки нас не відпускають? Але іноді ця історія, яка стара, як світ, працювала нам на руку, коли йти куди-небудь страшенно не хотілося. З віком ми знаходимо нові, але не менш банальні причини — багато роботи або домашніх справ.

Коли у нас знайшли «заборонені» речі

Більш класичну ситуацію, ніж підлітка, який говорить, що сигарети в його портфелі, звичайно ж, друга, уявити складно. І адже деяким навіть вдавалося зробити цю історію настільки правдоподібною, що батьки траплялися.

Забавно, але ставши дорослими, ми ведемо себе так само. Боячись зізнатися, що купили собі щось «заборонене» (торт під час дієти або дороге плаття), ми посміхаємося і запевняємо, що це подарунок — для кого-то чи нам самим.

Коли у нас щось не виходить

Особисті невдачі визнавати найскладніше , тому ми намагаємося виглядати краще за рахунок інших. Згадайте, як під час прочухана від батьків за погану оцінку ми завжди говорили, що весь клас написав ще гірше!

У дорослому житті немає оцінок і класів, зате є інші способи відмазатися: ми з легкістю можемо сказати, що робота, яка нам не вдалася, повинна була виконуватися іншим відділом, і з нас нічого не візьмеш.

Коли у нас проблеми в школі чи на роботі

Як і в попередньому пункті, ми завжди шукаємо винних серед інших. Підлітками ми стверджували, що справа не в нас, а в учителях, які навмисне теритируют нещасних школярів.

Подорослішавши, ми знайшли інший спосіб відмазатися — колеги, з якими просто неможливо працювати нормально, хоча ми дуже стараємося. Але в обох випадках найчастіше причина саме в нас самих.

Коли нас запитують про вік

Вік — це не тільки чудова відмазка, але й причина появи нової нешкідливою брехні. У підлітковому віці нам хочеться швидше вирости, адже багато речей стають доступними лише після повноліття. Тому ми з впевненістю заявляємо, що нам, звичайно, вже є 18, а паспорт просто забули удома.

Але з роками все менше і менше хочеться говорити справжню цифру, тому ми кокетливо називаємо свої 30 «злегка за 25».

Коли ми кудись спізнюємося

Вбігаючи в клас після дзвоника, ми завжди говорили, що вчитель у нас не продзвенів будильник, нас не розбудила мама, і розповідали інші цікаві історії замість того, щоб чесно зізнатися — проспали.

У дорослому житті найчастіше ми скидаємо провину за наше запізнення на пробки. Це зручно, на якому б транспорті ми не переміщалися, хоча причина, швидше за все, далеко не в дорожній трафік.

Коли ми купуємо дорогі гаджети

Умовляючи батьків купити нам який-небудь дорогий гаджет, ми завжди приводили в якості головного аргументу те, що «це потрібно для навчання», хоча самі уявляли, як будемо грати, дивитися фільми або слухати музику.

Купуючи такі гаджети у дорослому житті, розуміючи, що, можливо, не варто витрачати так багато грошей, ми заспокоюємо себе і оточуючих тим, що нам це належить за статусом», «потрібно для роботи», та й взагалі «я можу собі дозволити».

Ілюстратор Anna Syrovatkina спеціально для Social.org.ua