Психологи пояснили, чому нам так важко забути колишніх
«Давно розлучилися, але ніяк не можу викинути його з голови» — знайомо? Психологи впевнені: причин може бути декілька, і жодна з них не пов'язана з почуттями. Навіть у бажання заходити на сторінки у соцмережах до колишнім є своє пояснення.
Social.org.ua вирішив розібратися в ностальгії за минулим відносин, і у нас набралося 7 різних причин.
1. Невиправдані очікування
Ви будували спільні плани, вже уявляли себе щасливого подружнього парою, оточеній дітьми і заздрісними поглядами сусідів. Звичайно, важко відмовлятися від мрії, яку ви плекали так довго, тому думка про зближення буде приходити знову і знову.
Психотерапевт Фріц Перлз називав це «неотреагированной потребою» і вважав її причиною неврозів і психологічних блоків. Для вирішення проблеми потрібно усвідомити свою потребу, чітко її сформулювати і відпустити, а на її місці сформувати нові, реалістичні бажання. Щоб не було боляче і прикро, потрібно зрозуміти, що не всі наші наміри повинні виконуватися, і наступного разу не забігати вперед і не вимагати від партнера те, що він просто не готовий вам дати.
2. Неправильно розставлені пріоритети
Деякі люди ставлять відносини понад усе, роблять їх сенсом свого життя. У такому разі розставання може стати катастрофою цілого світу і спроби возз'єднання будуть здаватися єдиним шансом на порятунок.
Психологи радять навчитися правильно розставляти пріоритети, гнучко змінювати їх протягом життя залежно від обставин і ніколи не йти в крайність: партнер не повинен бути на першому місці — в гармонійному союзі обидва людини рівні і мають свої цілі.
3. Відчуття незавершеності
Відчуття недомовленості, нерозпізнані образи і суперечності в підсвідомості залишають емоційний осад, який з часом починає бродити, як домашнє вино. У психології це називають «незавершеним гештальтом», який і спонукає нас згадувати про колишніх. Якщо не відпустити минуле і не поставити крапку, то гештальти періодично будуть спливати з підсвідомості і отруювати життя.
Добре, коли два адекватних людини можуть поговорити і все з'ясувати. Але найчастіше відносини обриваються гучним бавовною дверима. Тоді психологи радять терапію, де можна виговоритися і випустити пар. Або просто писати листа колишньому партнеру, але не відправляти, а висловлюватися на папері.
4. Зона комфорту
Відносини, особливо тривалі, створюють певну зону комфорту, яку дуже складно залишати: налагоджений побут, спільні покупки, загальні друзі та інтереси. Після розставання хочеться повернути стабільність, звичний ритм, адже будувати нове складно і важко.
Але, з іншого боку, психологи впевнені, що розвиток можливий лише за межами зони комфорту. Може, минулі відносини стримували вас і пора перестати згадувати про них і відкритися чогось принципово нового?
5. Емоційна залежність
Нерідко любов плутають з емоційною залежністю. Але якщо любляча людина може відпустити, то залежний готовий йти на будь-які жертви, щоб зберегти відносини.
Італійський психіатр Роберто Ассаджіолі бачив причину емоційної залежності в нездорових відносинах з батьками, які несвідомо переносяться на партнера. Якщо в дитинстві у людини були травмуючі відносини з батьками, то у дорослому віці це може привнести в життя різні труднощі. Ассаджіолі вважав, що звільнитися від любовної залежності допоможе усвідомлення дитячих бажань і їх поступовий перегляд.
6. Невпевненість у новому партнері
Коли у стосунках не все гладко, людям властиво згадувати колишніх коханих, порівнювати їх зі своїм партнером, підглядати за ними в фейсбуці. Психолог Лорі Уотсон називає бажання заходити на сторінки до колишнім партнерам «невдоволенням серця» і радить шукати причину в своїх справжніх, а не минулих взаєминах.
До того ж дослідження онлайн-поведінки людей показує, що киберсталкинг (використання інтернету для переслідування людини) ще сильніше пригнічує психіку та вганяє в депресію. Вчені помітили, що в епоху соцмереж стало складніше як слід розлучитися. Вони радять не піддаватися спокусі пошпигувати в соцмережах. Як кажуть, з очей геть — з серця геть.
7. Почуття власності
Психологи вважають, що природа ревнощів походить від первісного бажання конкурувати, бути «альфа». Навіть розлучившись з партнером, деякі продовжують його ревнувати і не давати волі. У такому випадку потрібно переглянути свої погляди на побудову відносин.
Еріх Фромм у своїй книзі «Бути чи мати?» писав, що люди керовані однією з цих двох установок. Установка «мати» заснована на егоїзмі, споживанні і домінуванні. А щоб створити гармонійні стосунки, потрібно насамперед хотіти «бути»: чоловіком, люблячим чоловіком. Дарувати, а не отримувати.
А ви згадуєте минулі відносини? Якщо ні, то поділіться секретом, як у вас це виходить. А якщо згадуєте — напишіть нам, з якої причини. (Тільки переконайтеся, що ваш нинішній партнер не зможе це прочитати).
Фото на превью Desperate Housewives / abc
