7 неявних ознак, які кричать про те, що з відносин треба бігти без оглядки

Здавалося б, якщо взаємини стають дисфункціональними, це має бути одразу помітно. Але, на жаль, це не завжди так. Якщо ми постійно ловимо себе на думці, що начебто все добре, але якість життя значно погіршився (депресія, проблеми на роботі, відчуття безпорадності), то це привід задуматися, чи отримуємо ми належну підтримку від партнера. Не тягне він нас вниз?

Для того, щоб чесно відповісти собі на ці питання, ми в Social.org.ua настійно рекомендуємо прочитати нашу статтю, де зібрані найбільш тривожні дзвіночки деструктивних стосунків, які можуть негативно позначитися на вашому житті.

Ви стали відчувати провину за вираз негативних емоцій

Якщо раніше можна було спокійно пояснити, що вам не подобається в поведінці вашої другої половинки, то зараз ви десять разів подумаєте, чи варто починати розмову по душах. Адже можна наткнутися на докори («Скільки можна пиляти?», «Хватить нити»), взаємні звинувачення («А ти...», «Сам хороший») або навіть на завуальовані образи і зневагу («Моя маленька дурненька»).

З плином часу ви вже починаєте відчувати себе винуватим за те, що дозволяєте собі висловлювати думку, відмінну від думки партнера, тим самим придушуючи свої справжні емоції. Це призводить до нервових зривів, істерик, сварок, які нічого, крім сорому і вини, не принесуть.

З'явилися проблеми на роботі

Психологи і нейрофізіологи прийшли до висновку, що наша самоідентичність формується у відносинах з оточуючими людьми. Чим важливіше для нас людина, тим більше вірогідність того, що ми подстроимся під його бачення нашої особистості. Коли ваша друга половинка постійно вас недооцінює, вважає слабким, некомпетентним, тим самим руйнуючи самооцінку, це відношення просочується і в професійну сферу.

Якщо раніше ви були незамінним співробітником, горіли на роботі і почували себе на своєму місці, але раптом розумієте, що не тягнете більше такий обсяг роботи, у вас нічого не вийде та й взагалі незрозуміло, що ви тут робите, а розумних передумов для цього немає (вас не перевели на нове місце, не змінилося начальство тощо), то це серйозний привід задуматися над тими установками, що дає вам людина, з яким ви перебуваєте у близьких стосунках. В психоаналізі цей ефект носить назву «відззеркалювання», тобто ви починаєте відповідати думку важливого для вас людини.

При начебто стабільних відносинах ви постійно перебуваєте в стані тривожності

Ви постійно відчуваєте себе пригнічено, а чому, зрозуміти не можете, хоча були у лікаря і виключили явні збої на гормональному рівні і інші фізіологічні причини таких станів, як підвищена тривожність, пригніченість, агресія і панічні атаки. Одна з причин поганого емоційного самопочуття може бути в тому, що ви перебуваєте в співзалежних відносинах, самі того не усвідомлюючи. Придушення негативних емоцій, зруйнована самооцінка впливають на наше тіло на фізичному рівні.

При тривалому знаходженні в дисфункціональних відносинах, коли на нас впливають психогенні фактори, біохімічний стан організму і гормональний фон поступово перебудовуються і негативно впливають на фізіологію, а фізіологія, в свою чергу, підкріплює пригнічений емоційний стан. Формується замкнене коло, що призводить до «вивченої безпорадності». Якщо ці ознаки вам знайомі, то краще не зволікати і звернутися до психотерапевта.

Те, що говорить ваш партнер, відрізняється від того, як він себе веде по відношенню до вас

В деструктивних відносинах комунікація порушена. Це відбувається з-за того, що особа не перебуває в контакті з собою, своїми почуттями, йому складно висловлювати свої бажання чесно і відкрито. Виходить, що розмова ведеться про одне, а мається на увазі зовсім інше.

У психології це називається «подвійне послання» — концепція, що описує комунікативну ситуацію, в якій транслюються два що суперечать один одному вимоги. Тобто від нас вимагають дві протилежні за змістом речі одночасно. Причому одна з них озвучується на вербальному рівні, а іншу ви засвоюєте на невербальному, вона ніби мається на увазі. На практиці це виглядає так:

«Ти повинен більше заробляти!» — кажуть.
«Ти повинен бути зі мною більше часу!»- мають на увазі.

Проблема в тому, що чим довше ви живете, отримуючи такі суперечливі вказівки, тим сильніше піддаєтеся стресу і хронічної психологічної травматизації («триває травма»). Що не проходить безслідно для вашого душевного самопочуття, так як ви не можете задовольнити обидві прохання одночасно і стаєте «поганим» для вашої половинки.

Ви раптом усвідомлюєте, що дуже змінилися

Ключове слово тут — «раптово». Ви були лідером — і раптом виявляєте себе в повній ізоляції. Чи завжди були першою красунею, а проходячи повз дзеркала, помічаєте в ньому когось недоглянутий і втомленого. Причому ви навіть не можете толком пояснити, як так вийшло.

Небезпека токсичних відносин полягає в тому, що ви змінюєтеся поступово і непомітно, а усвідомлення цього процесу настає пізно. Руйнуються зв'язку з друзями і сім'єю, ті люди, що могли би вас підтримати та внести позитив, поступово зникають з поля зору. Ви стаєте уразливі для деструктивного партнера, так як втрачаєте адекватну самооцінку, потрапляєте в залежність від оцінки вашого партнера і забуваєте про своїх інтересах. Найкраще, що можна зробити в цій ситуації, — відновити дружні зв'язки і зайнятися тим, що вам дійсно подобається.

Перш ніж щось зробити, ви обмірковуєте, як пояснити це партнерові

Цей пункт плавно випливає з минулого. З-за проблем з самооцінкою ви перестаєте вибудовувати правильні ролі у взаєминах (позиція «дорослий — дорослий») і включаєте дитячо-батьківську модель поведінки, коли один з партнерів займає роль беззахисного і слабкої дитини, вимушеного виправдовуватися за свої вчинки або відпрошуватися на посиденьки з друзями, а другий повинен стати сильним і опікають «дорослим», який приймає рішення за «дитини».

Небезпека такого сімейного взаємодії у тому, що відносини вибудовуються в жорсткій ієрархії домінування-підпорядкування, де «батько» стає агресором, а «дитина» — жертвою, а це може призвести до побутового фізичного насильства.

Ви живете тільки спогадами про хороше і відчуваєте приреченість

У гармонійних стосунках ви відчуваєте себе вільно, знаючи, що в будь-який момент можете вийти з їх, якщо вас щось не влаштує. Ви поруч зі своєю другою половинкою тому, що вам добре з цією людиною прямо зараз, є довіру, любов і повагу. У залежних відносинах справа йде не так райдужно. Навіть якщо все погано, розлучитися неможливо, тому що перспектива залишитися без нього або неї лякає набагато сильніше, ніж дискомфорт від того, що є зараз.

Ви починаєте жити минулими позитивними спогадами, так як в цьому залишилися тільки біль і образа. Але самостійно вибратися з цієї пастки вже не виходить, оскільки самоідентичність порушена і ви, залишившись у повній емоційної ізоляції, не уявляєте, як жити без токсичного партнера.

Подумайте: чи хочете бачити людину поруч з собою через 5 років? Горять очі, є бажання продовжувати зустрічатися, тому що ви відчуваєте себе щасливим з цим партнером? Якщо ні, то це привід задуматися, що заважає вийти з цього союзу і залишити минуле там, де йому належить бути.

Ви добровільно скидаєте з себе відповідальність

Ми згадували про ролі дитини і дорослого у стосунках чоловіка і жінки і зараз розглянемо цей пункт докладніше. У залежних відносинах з підміни ролей партнер, що грає роль дитини, перестає брати відповідальність за свої вчинки, як би перекладаючи її на плечі «дорослого», хоче він цього чи ні.

І якщо ви відчуваєте, що перестали контролювати ситуацію, то варто звернути увагу на свої ж установки (наприклад, що хтось повинен забезпечувати вас матеріально або без цієї людини з вами трапиться щось погане). Якщо вам це знайомо, то є привід задуматися: а чи контролюєте ви самі своє життя? Звичайно, зручно, коли всі проблеми вирішуються за помахом чарівної палички, але плата за такі рішення стає надто висока.

Застрягаючи в інфантилізмі (незрілість у розвитку), ви не тільки ризикуєте прожити життя залежної людини, але і просто набриднути своїй другій половинці.

Звичайно ж, не варто панікувати, помітивши збіг по одному або двом пунктам, але при наявності половини з них і більш закликаємо замислитись та обговорити це зі своєю другою половинкою. Якщо у вас є намір зберегти стосунки, краще звернутися до сімейного психотерапевта.

Ілюстратор Leonid Khan спеціально для Social.org.ua