Кожна нова п'єса або вірш Леоніда Філатова завжди ставали справжньою подією. Легкі та дотепні фрази миттєво йшли в народ і звучали на кожному розі. Правда, після чергового нападу веселощів над невдалими героями зазвичай виникало питання: «А не над собою ми сміємося?» От і думай, чи то казка це була, чи то філософська притча.

Ми в Social.org.ua теж нерівно дихаємо до творів Філатова. Тому разом з вами з задоволенням перечитаємо відомі фрагменти з його гумористичних п'єс. А в бонус до цієї статті автор «Федота-стрільця...» і «Любові до трьох апельсинів» сам зізнається, чи можна уявити цей світ без жартів.

Про Федота-стрільця, удалого молодца

© Сказ про Федота-Стрільця / Кінокомпанія CTB, NP Orpak

• Дак адже бабині-то суди про чоловіків завжди худі.
  Ти в собі не сумлевайся, ти коханець хоч куди.
  Гордий профіль, твердий крок, зі спини — так чистий шах.
  Тільки зруш корону набік, щоб не вісла на вухах!

• Я — фольклорний елемент,
  У мене є документ.

• От не буду їсти ікру,
  Як зазвичай, по відру
  І на ґрунті истощенья
  Захвораю і помру!

• Без мене не сумуй.
  Частіше фікус поливай!

• Ну випадково, ну жартома
  Збилася з правильного шляху!
  Так адже я — дитя природи,
  Нехай дурне, але — дитина!

• Ти у нас такий дурень
  По суботах алі як?

• Захворала — не біда. З'їж жабу зі ставка.
  Немає надійніше медицини, ніж природне середовище.

• Ти, друже, тово, видать!
  Від себе та щоб втомитися?
  Так з недурною людиною
  Можна добу проговорили!

Любов до трьох апельсинів

• Повірте мені, що ваш смішний дружок
  Доречний тут, як у морзі драмгурток!
• Еге! У вас в компанії, хлопці,
  Начальства щось стало забагато.
  Вас двоє і всього один слуга -
  І це на п'ятсот квадратних га.
• Так, я дурень, я клоун, я паяц,
  Зате сміюся над усіма не боячись.
• Він каже, що в нинішній епосі
  З-під контролю вийшли навіть блохи.
• Лікарі його лікували так і сяк,
  Інший давно б помер від таблеток.
• Задачка, чорт візьми, трохи простіше,
  Ніж відшукати кокос в сосновому гаю!
• Нареченої — це все ж не меню,
  І їх не можна міняти шість разів на день!

Попелюшка до і після

© pixabay

• При вигляді блиску міста Парижа,
  При вигляді влади, слави і монет
  У деяких сильно їде дах.
  А вдома-то під крышею і немає!
• Тобі вже за тридцять. І не справа,
  Що ти в таких роках всі Принц і Принц.
• Беріться за роботу жвавіше,
  На бал не спізнилася я поки.
  Я все приготувала, про Фея:
  Ось гарбуз і чотири кабачка.
• Десята година, а ти ще в ліжку.
  Режим палацового життя не такий.
• До того ж я хвора, зовсім розбита.
  У шлунку гострий спазм, в лобі мігрень.
  А якщо говорити зовсім відкрито,
  То мені при цьому при тому ще й лінь.
• Тримайте руку вище. Не на попі.
  Рука на попі — це моветон.

Моцарт і Сальєрі

• — Будь тут цегла, я і цегла б кинув!
  — А раптом в обличчя потрапив би зопалу?
  — Так у тебе обличчя не те що просить,
  А вимагає буквально цегли!
• Заздрісники, заздрісники дістали:
  Куди не ткни — заздрісники одні!
• Я випив отруту. Але завтра очуняю.
  Подумаєш, отруєний ковток.
  Ну, може, животом трохи помаюсь,
  Ну, може, пронесе мене трошки.
• — Колеги, до вас відчувають заздрість?
  — Їм нічого іншого не дано.
  Бах — брехун, Шопен — негідник, Бізе — мерзотник,
  Ну а Гуно... воно і є — Гуно!

Бонус: «Ну чи можна уявити світ без жартів?»

© East News

Ну чи можна уявити світ без жартів?!
Так він без жартів був би просто моторошний!..
Коли на серці холод, страх і темрява,
Лише гумор не дає зійти з розуму.

/.../ Простий приклад. У вас занепад духу.
У вас гастрит, ангіна та жовтяниця.
Ваш будинок згорів. Від вас пішла дружина.
До того ж ви з великого бодуна.

А вам назустріч повільно і чинно
Зарозумілий простує чоловік.
Дурень і хам. Красень і атлет.
Щасливий самець в розквіті років.

/.../ Але раптом — природи вітряної примха! -
Над ним летить випадкова пичуга
І какає сердечно і тепло
На це гордовите чоло!

Черговий пройдисвіт не вийшов в дамки,
І значить, життя повернулася в свої рамки,
Отже, у світі є і сором, і честь,
І справедливість теж в світі є!