Коли у мене настрій відстій, я уявляю, що моя душа чекала в черзі мільярди років, щоб стати людиною.

Ну і не тільки моя. Там, на небі, так собі веселощі — в основному нудьга повна. І ось наші душі, щоб якось розвіятися, підглядають за людьми на землі. А на землі стільки всього! На землі мама і морозиво пломбір, вишневий компот, кісточками якого можна плюватися. На землі можна знайти собі друга і обіймати його, коли взгрустнется. Можна купатися голяка в море, можна бігати, високо піднімаючи коліна, можна їсти макарони з тушонкою біля багаття і вигадувати історії. На землі можна закохатися. Можна триматися за руки, а можна лежати, притиснувшись один до одного і розповідати секрети.

І всі хочуть потрапити на землю скоріше. І кажуть один одному: «Ну ось я! Я-то час на землі витрачати даремно не буду! Буду подорожувати і будувати гарні будинки, або винаходити нові технології, або писати розповіді, або вчити дітей! Загалом, я дуже там, на землі, потрібен!»

Але на небі, чи знаєте, не все так просто. Там бюрократія повна. Просто так на землю не потрапиш. Бувало, зберешся вже стати людиною і приходиш в спеціальний кабінет папери заповнити. А там черга просто жах! І душа так несміливо запитує: «А це все на землю?» Та інші душі хором: «Все!»

«А я ось тільки анкетку зайду взяти...»

«Та тут всім тільки анкетку!»

І чекаєш мільярди років. Заходиш нарешті, а там помічник Бога сидить. З білою довгою бородою, з якої народжуються хмари, читає твою анкету і каверзні питання задає:

— Яка мета візиту на землю?

— Ну я, це... хочу стати музикантом... радувати людей своєю музикою...

— Точно? — і дивиться так суворо, з примруженням.

— Точно!

— Ну дивись мені! А то у мене всі музиканти менеджерами стали. Недобір музикантів тепер! Відправлю тебе прямо зараз! І відкриваю візу на 98 років! Але, якщо обдуриш, повернешся достроково!

А якщо раптом ні, якщо заповниш щось не так? А помічник Бога приймає раз в сто років по понеділках... Ну бо дуже важливий він там, на небі. Купа справ.

І доведеться знову чекати і підглядати.

Загалом, коли в мене настрій відстій, я уявляю, що моя душа чекала в черзі мільярди років, щоб стати людиною.

І тоді поліпшується настрій.

Автор: Ольга Демидюк