6 неочевидних ознак того, що ви застрягли в зоні комфорту

Всі ми знаємо, що таке зона комфорту, як в ній добре і як важко з неї виходити. Часто ми без сторонньої допомоги можемо зрозуміти, затягла нас ця безодня або у нас активна життєва позиція. Але іноді ми просто не помічаємо, що давно застрягли в тепличних умовах.

Social.org.ua дізнався 6 життєвих установок, які заважають вийти із зони комфорту. Подивіться, чи не думаєте ви так само?

1. «Мене це не стосується»

Якщо ви ловите себе на думці, що закриваєтеся від неприємностей і проблем зовнішнього світу та інших людей, то, швидше за все, ви в зоні комфорту. Зацикленість на собі — ознака пасивної життєвої позиції. Ви можете йти в себе і багато роздумувати, але в кінцевому рахунку тільки якісь дії призведуть до результатів.

2. Ніякого ризику

«Може, це і не робота моєї мрії, але зарплата хороша, так і від будинку недалеко». Як часто ця або схожі фрази миготять в головах багатьох людей. Вони не йдуть на ризик, тому що бояться не отримати того, чого хочуть, і втратити те, що вже є. Це ще одна зона комфорту, в яку люди самі себе заганяють.

3. «Я все стерплю»

Часто думка «ніхто не ідеальний» непомітно перетікає в покірливе підпорядкування тирану. Люди, які дозволяють звертатися з собою подібним чином, надягають маску щасливих стосунків, але внутрішньо перебувають у глухому куті і не можуть звідти вибратися.

4. «Не бачу — не чую»

Часто люди, які знаходяться в зоні комфорту, не бажають сприймати нову інформацію. Вони настільки звикли жити за своїми стандартами, що не хочуть подивитися по сторонах, перейняти чийсь успішний досвід і спробувати щось змінити у своєму житті. Пора озирнутися: наш світ занадто великий, і йому завжди є що показати.

5. Без зайвих думок

Коли кожен день схожий на попередній, а дії автоматизовані — це не рутина. Це вибір зони комфорту. Такий режим може стати настільки затягують і заколисуючим, що будь-які зміни в ньому — великий стрес. Але ми не роботи і не овочі, тому, може, пора прокинутися?

6. Шаблонні фрази

Ще одна ознака, який сигналізує, що людина залишається в зоні комфорту, — це один і той же сценарій його монологу: «Мене все влаштовує, мені нема чого щось міняти», «Усі проти мене», «Я не можу, та й не хочу щось змінювати». Такі фрази з разу в раз показують, що людина стоїть на місці.

Хто з цих людей в зоні комфорту?

Нескладно здогадатися, що це молода людина з мобільним телефоном і жінка — люди, яким важко розширювати звичні умови. Залежність від соціальних мереж та онлайн-спілкування — явна ознака перебування в зоні комфорту. А ось роль жертви — це теж ознака знаходження в «зручному» положенні, але не такий явний.

Ілюстратор Natalia Kulakova спеціально для Social.org.ua