Відносини між підлеглими і керівниками традиційно вважаються складними. Чомусь більшість останніх щиро вважає, що прості люди повинні цілодобово орати навіть за смішну зарплату, беззаперечно переробляти без оплати, виконувати те, що не входить у їх посадові обов'язки, і взагалі бути вдячними за те, що вони «працюють у такій серйозній і поважній фірмі».

Природно, таке положення справ не може влаштовувати. І користувачі мережі доводять це численними розповідями про своїх не завжди порядних начальниках. Ось найбільш обурливі історії на думку Social.org.ua.

1.

На роботі просили вийти у вихідні. Я просто сказав: «Ні, не вийду». На мене з подивом подивилися і заявили: «Ти нам зобов'язаний!» Відповів, що зобов'язаний працювати 5 днів на тиждень, 8 годин на день, і залишив начальника міркувати в кабінеті. Він навіть відповісти нічого не зміг. © timohius / pikabu

2.

У 19 років я влаштувалася секретарем в гарну юридичну фірму. Робота була просто чудова. У 21 рік я отримала можливість стати помічником юриста. Спочатку все йшло чудово... Поки мій начальник не знайшов мені заміну — красиву світловолосу бразилійку на рік старше мене. Так, вона була дуже милою, але, по правді кажучи, дівчина була жахливим вибором на цю посаду: у неї взагалі не було досвіду роботи, вона навіть не вміла правильно читати і писати по-англійськи.

Проблеми почалися після того, як мій начальник став чекати, що я буду виконувати і свою роботу, і її, так як він розумів, що бразилійка профнепригодна. Коли я сказала йому про це, він вибачився за неї. І в той момент я зрозуміла, що вона для нього більше ніж просто співробітниця.

Тому, коли я заявила, що більше не буду працювати за неї, він сказав, що мені потрібно вибрати: або залишитися і працювати за двох, або звільнитися. І відповідь він чекає до кінця дня. Я пішла на обід, а після повернулася і сказала, що прямо зараз звільняюся. Спочатку він здивувався, бо сподівався, що я залишуся. А потім попросив попрацювати ще 2 тижні. Але я пішла в той же день.

Вже згодом я з'ясувала, що бразилійка теж звільнилася — через 2 тижні після мене. Дівчина зрозуміла, що без моєї допомоги вона нездатна виконувати необхідну роботу. © Laura Breton / Quora

3.

Влаштувалася на роботу, начебто все нормально. Зовсім скоро начальник почав надавати знаки уваги, які мені не потрібні. Нікому вони не потрібні від старого мужика з пузом. Дійшло до того, що він почав прямо натякати на інтим. Ну я не з боязкого десятка — кожну його мова записувала на диктофон. А після того як записала про те, що звільнить мене, як і інших попередніх, якщо не дам, зробила до фіга копій, опрацювала і дала йому послухати. Сказала, щоб звільнився, інакше запис потрапить куди треба і не треба. Тепер я начальник. © Подслушано

4.

Влаштувалася в турфірму менеджером. Попросили мене на 2 тижні замінити бухгалтера (прийом грошей, якісь папірці, каса). В результаті мене звільнили! Причина — не впоралася з обов'язками бухгалтера!!! © Elena Yakovenko / facebook

5.

© annjolie / pikabu

6.

Вліпили сьогодні колезі попередження. А вчора роботодавець заявив нам:
— Ми з вами всі одна сім'я. Якщо у кого-то по роботі або навіть вдома виникли якісь проблеми або труднощі, сміливо підходьте до мене — чим зможу, допоможу. Та навіть просто поговорити підходите. Ми з вами в одному човні...
Колега — роботодавцю сьогодні при всіх:
— Здрастуйте! Як поживаєте?
— Не фамильярничайте...
— Тоді більше не рекламуйте свою «маломестную човен». © 33happy / pikabu

7.

Історія тижневої давності. Офіційно працював двірником. Виходив, коли зручно. Двір в порядку, чистенький. І раптом змінилося керівництво і почали довбати перевірками. А мене на робочому місці не спостерігають. Виявляється, за цю нещасну зарплату я повинен 6 днів на тиждень по 8 годин перебувати у дворі... Розлучилися моментально. © Михайло Муравйов / facebook

8.

Працював у нас один айтішник на півставки, до 12:00, але в основному їхав в 11:00. Хлопець — молодець, все у нього працювало як годинник. Приходив завжди раніше, щоб встигнути оновити бази та програми, зробити діагностику. Завжди допомагав з багатьох питань. А коли налагодив всю роботу, то до 11:00 він ходив по кабінетах або зависав в інтернеті.

Але прийшов новий директор, подивився, що айтішник практично нічого не робить і платити йому нібито не за що, і скоротив зарплату в 2 з гаком рази. Хлопцеві це не сподобалося, і він звільнився.

Спочатку все було добре, але потім почалося те одне, то інше. У результаті директор викликає «швидку допомогу» в цій сфері і офігеваю від ціни, яку йому озвучують. А ціна — як 2 місячних окладу колишнього айтішника. У підсумку пару раз заплатив і вирішив взяти нового айтішника на роботу. Але що один, що другий, що наступні за кваліфікацією навіть близько до старого не стояли. Якщо раніше колишній працівник один всю роботу робив до 9:00, то тепер їх двоє і трудяться вони весь день. Але все одно вже не те.

Вирішив директор покликати назад старого айтішника, але почув тільки: «Спасибі за те, що звільнили, а то так би і не дізнався, чого вартий насправді і скільки можу заробляти». А наш директор все перебирає айтішників, вже 8-й за півроку... © al56.81 / pikabu

9.

Коли співробітник (чоловік) пішов у декрет, так як дружина заробляла більше, то директор — колишній полковник — довго виступав, що чоловік повинен працювати, а з дітьми сидіти — доля жінки. Буквально через пару місяців в декрет зібралася співробітниця, яка вислухала від нього, що в декреті повинен сидіти чоловік, а вона повинна працювати.

Моєю останньою краплею на роботі стало, коли привселюдно на нараді нам заявили: «Запам'ятайте, ви всі раби і повинні виконувати те, що від вас вимагають». © Plutovik / pikabu

10.

© dapofigvobche / pikabu

11.

Працювала моя подруга мерчандайзером (в кількох магазинах розставляла коробки з товаром рівно та згідно колірній схемі). Працювала другий-третій рік, сумлінно, на полицях завжди порядок. Її колеги, відповідальні за інші райони, підходили до справи інакше: могли забити разок-другий, а частіше на весь місяць.

І ось подруга вийшла на сесію і стала працювати як всі, тобто приїжджала в кожен магазин не раз у тиждень, а раз на місяць. Частіше просто фізично не встигала. А тут начальник наприкінці місяця з перевіркою поїхав, побачив бардак і на зборах її відчитав: «Гаразд у них бардак, я звик, але ти-то! Від кого, а від тебе не очікував», — і виписав штраф. © KrasaPolina / pikabu

12.

Працювала бухгалтером по обліку товару у великій мережі супермаркетів. Наше відділення ліквідували і сказали, що зателефонують і всіх розподілять відповідно до посад на інші точки по місту. Через півроку очікувань я подумала, що мене звільнили, і пішла забирати свою трудову книжку. У відділі кадрів дуже здивувалися, побачивши мене. Стали питати, хто я, звідки, де і ким працювала. Потім зрозуміли, що мою одиницю вже давно перевели в нову точку в іншому місті!

На мої обурення, як можна було так схибити і втратити людину, а не одиницю, мені відповіли, що я або звільняюся зараз сама, або вони мене звільнять за прогули. © Anna Fomina / facebook

13.

Якось до нас на роботу влаштувалася 25-річна дівчина. Дуже тиха і скромна, мовчазна і похмура. Вона була дуже дивною: всякий раз, коли заходив керівник, підскакувала і продовжувала стояти, поки шеф не піде. А коли начальник щось говорив, новенька відкладала роботу в сторону і робила настільки заклопотане обличчя, ніби будь-яке слово, сказане, має дійти до кожної її клітинки. Це було... моторошно!

Але до кінця першого робочого тижня новеньку вдалося розговорити. Вона розповіла, що минулі два її начальника були ще тими «диваками» на букву М. Один з її керівників уявляв себе Петросяном і відпускав абсолютно дурні жарти, а весь колектив повинен був сміятися. Всяк, хто не сміявся або не брав участі в «аншлагу», підлягав звільненню.

На другому робочому місці її начальник в обов'язковому порядку вимагав, щоб при вході керівництва в приміщення підлеглі вставали в знак вітання. Ось так і виробилися у неї рефлекси. Новенька намагалася з'ясувати, що ж не так з нашим начальником і чому він веде себе як звичайна людина. Що їй сказати? Просто начальник без тарганів у голові і без понтів. © y-story.ru

14.

Працював на одній посаді. Начальник викликає, каже: «Тут людина у відпустку йде — попрацюй за нього, там у нього обов'язків трохи». Ще один працівник звільнився, начальник: «Ну ти і поки за нього потрудися: треба протриматися, поки не приймемо на роботу нового співробітника».

У підсумку працював місяць за трьох, нічого не встигав. Свої обов'язки теж повністю виконувати не міг, про що сумлінно доповідав своєму начальству, і вищестоящому, тому що за трьох хоч розірвися. В кінці місяця дізнався від начальства, що я ідіот, який ні фіга не робить» і мені зрізали премію. © AleksBoev / pikabu

15.

© StavrAir / pikabu

16.

Влаштувалася працювати бариста в кав'ярню до одному підприємцю. Заробітна плата — оклад і відсотки. Більше продам — більша зарплата. Спочатку виходило за зміну, 12 годин трохи більше 1 500 рублів.

Потім гостей додалося, про кав'ярні багато дізналися. Вже через 2 роки виручка зросла в 3 рази. А я за зміну стала отримувати близько 2 500 рублів. Правда, якщо я раніше особливо не напружувалася, то тепер робила 400 чашок кави в день і займалася при цьому випічкою. І під кінець дня я не відчувала себе, а ноги боліли так, що ходити було боляче. За ніч ноги не встигали відновитися і відпочити, були сильні судоми...

І ось в один день приходить мій директор (сама ефективність) і каже, мовляв, роблю тобі ставку менше і відсоток менше, так як занадто багато ти заробляєш. У підсумку виходить зарплата за зміну менше, ніж 2 роки тому, і це при збільшеному потоці людей. Звільнилася в той же день. Замість мене зараз там працює хлопець за 1 000 рублів за зміну. Тут, напевно, повинна бути мораль, але кав'ярня так само функціонує, а директор відкрив ще 4 точки. © Viandniak / pikabu

17.

Працював в лікарні на прийомі. Поки затишшя від пацієнтів — папери розібрав, сиджу відпочиваю. Заходить старша медсестра.
— А чого ти бездельничаешь?
— Людей поки немає, а прийнятих вже розписав по паперів.
— Ну ти піди Марьпетровне допоможи, вона не справляється. (Ну так, якщо бігати палити або чай пити по 3 рази за годину, природно!)
— Не, тоді у мене завал буде, коли черга збереться.
— От працювати не хочеш, хамішь — головлікаря розповім!
— Добре, розкажіть.
Пішла, грюкнувши дверима. © Mixonec / pikabu

18.

Переїхавши за кордон, влаштувалася на хлібопекарський завод, булочки перекладати з дека на деко... Прийшов начальник, подивився, як я їх перекладаю, в кінці дня сказали більше не приходити... Сказали, що у мене руки маленькі, «могла за один раз тільки 2 булочки взяти, а треба було 4». Не сильно засмутилася. © Tatyana Ratnovski / facebook

19.

Дзвоню зараз в компанію, яка запросила на співбесіду, і мені з ходу кажуть: «У нас треба буде затримуватися на роботі». Моя думка така: якщо твій робочий день з 9 годин перетворюється в 11 або 12 за «спасибі», то і спізнюватися іноді можна. Тому завжди перевіряю роботодавця на адекватність і питаю:
— Значить, і спізнюватися з об'єктивних причин можна? Пробка, наприклад?
— Ні, запізнення не вітаються. Пробка — не об'єктивна причина, за таке ми виганяємо.
— Тобто переробки вітаються, а ось трохи запізнитися — ні?
— Молодий чоловік, ви нам не підходите. © Anders138 / pikabu

20.

© Romson80 / pikabu

21.

Деякий час тому я активно шукав роботу. Довелося побігати по співбесідах. Ось одне з них.

Великий роботодавець, зарплата трохи вище середнього, ніяких булочок, купа вимог. Прибув трохи раніше свого часу, а там черга — як в поліклініці до стоматолога. Загалом, заповнив анкету, потім була співбесіда з каламутним начальником. Я відчував себе некомфортно. Хоча після спілкування той заявив, що непогано, звичайно, але не супер і вони мені подзвонять.

Я не засмутився і потопав у своїх справах, і був радий, що не доведеться спілкуватися з такими людьми регулярно по роботі. Минуло кілька днів, і мені і правда подзвонили. Чоловічий голос почав:
— Привіт! Ми з тобою спілкувалися з приводу роботи. Є пропозиція. Приходь попрацювати день-другий. Подивимося, що можеш. Коли прийдеш?
— Окей, можу завтра. Візьму документи для оформлення.
— Стривай, спочатку попрацювати треба. Тестовий день. Документи потім. Після випробувального терміну.
— Скільки мені заплатять за тестовий день?
— Анітрохи. У нас прийнято спочатку показати себе.
— У мене прийнято, що будь-яка робота оплачується.
— Знаєш, парниша, у нас фірма серйозна, а ти гроші вважаєш. Не ми спрацюємося. Не дзвони мені!
І кинув трубку. © weisekopf / pikabu

Бонус: але начальники бувають і хороші

Мені якось директор сказав, що не хоче зі мною працювати, на що я йому відповіла: «Не хочете працювати — пишіть заяву і звільняйтеся!» Він забув нашу сварку і довго сміявся! Після цього я пропрацювала там 10 років! © Гюлара Пириева / facebook

Вам доводилося мати справу з подібними начальниками? Які робочі моменти були найбільш обурливими?

Фото на превью timohius / pikabu