11 прикладів етикету з Японії, від якого ми всі б зійшли з розуму

Японія — країна, в якій етикет неймовірно складний. Може здатися, що японці даремно перетворюють прості дії в церемонію, але зате тут точно ніхто не залишиться ображеним.

Ми в Social.org.ua зібрали для вас деякі правила ввічливості з Японії.

Звернення

Просто назвати ім'я людини недостатньо. І якщо ви чули про поважний суфікс «-сан», то знайте: це лише вершина айсберга, є ще такі:

  • «-кун» — більш теплий ввічливий суфікс, ніж нейтральне «-сан». Приблизно означає «друг»;
  • «-тян» — зменшено-лагідний суфікс, в чоловічому суспільстві не вживається;
  • «-сама» — максимально можливе повагу («пан», «високоповажний»). Призначається для панів і божеств. У сучасній промови іноді використовується як сарказм;
  • «-семпай» — для звернення молодшого до старшого, поширений серед учнів;
  • «-кохай» — протилежність «семпай»;
  • «-сенсей» — при зверненні до викладачам, вчителям, лікарям, вченим, політикам та іншим суспільно шановним людям;
  • «-сі» — для офіційного листа.

Передача візиток

Це цілий ритуал. Ось що ви повинні робити:

  • повернути візитку «обличчям» до партнера;
  • передавати її обома руками;
  • якщо ваш статус нижчий, ніж у партнера, тримайте візитку нижче, ніж він;
  • якщо вам дали візитку, покладіть її на візитницю і кілька секунд помилуйтеся на неї;
  • не забудьте вклонитися;
  • якщо у вас немає візитниці, ви пропали.

І так далі і тому подібне. Не те що у нас — поклав у кишеню, та й все!

У ліфті

Виявляється, і тут є хоч і неформальні, але чіткі правила: якщо ви першим увійшли в порожній ліфт, ви стали капітаном ліфта, і ваше місце поруч з кнопковою панеллю. Саме ви будете тримати кнопку, поки ліфт не увійдуть всі бажаючі. І так на кожному поверсі. І виходите ви останнім. І робити все треба дуже швидко.

Якщо ви турист в Японії, радимо взагалі не входити першим в ліфт.

Метро

У метро все строго: розмовляти як наживо, так і по телефону у вагонах непристойно, роздивлятися оточуючих, звичайно, теж.

Поступатися місцем літнім не прийнято, навіть якщо вони ледве на ногах стоять. Для них, інвалідів і вагітних є спеціальні місця, позначені піктограмою. І ці місця не прийнято позичати взагалі ніколи, якщо ви не належите до цих категорій.

Дотики

У Японії навіть погляд в очі неприличен, що вже говорити про дотиках. У цій країні місця не так багато, тому кожен японець вшановує особистий простір іншого. Так що якщо поїдете в Японію, не торкайтеся до людей.

Поцілунки в громадських місцях тут теж не в честі, до 1945 року вони вважалися порушенням громадського порядку.

Алкоголь

Вся соціальна структура розпадається, коли японці п'ють, і роблять вони це люто, шалено. Тутешній професор п'є зі студентами, а потім ті тягнуть його до будинку. Приблизний клерк, який вдень кланяється діловому партнеру, ввечері може напитися в караоке і залити блювотою його костюм. Це нормально.

Примітно, що коли вони всі протрезвеют, то будуть вести себе так, ніби нічого цього не було. В Японії те, що було на п'янці, залишається на п'янці.

Гроші

З грішми тут дивні відносини — їх чомусь соромляться показувати на людях, так що конверти для готівки, прикрашені на традиційний манер, тут дуже в ходу. І якщо у вас немає такого конверта, вам доведеться віддавати людям гроші, загорнувши в папірець.

Перед касами у супермаркетах до такого, звісно, не доходить, але і там все непросто: ви не можете дати касиру гроші в руки, а лише покласти на піднос. І все заради тієї ж захисту особистого простору.

Мистецтво правильно сидіти

Та сама поза з прибраними під себе ногами називається «сейдза», і японці сидять на підлозі тільки в ній. Їм в ній зручно, як в кріслі, але не привчених до неї європейців ноги затікають вже через пару хвилин.

Якщо ви турист або літня людина, вам, звичайно, зроблять поблажку і нічого не скажуть, якщо ви вытянете ноги. Але для японця прийняти таку позу — це щось неймовірно непристойне.

Подарунки

В Японії дуже сильна культура дарування подарунків, і у році є два спеціальних періоду, коли всі дарують їх один одному: про-тюгэн (влітку) і про-сэйбо (взимку).

Тут є така особливість: у багатьох країнах прийнято розгортати подарунок відразу, а в Японії це ознака жадібності і нетерпіння. До того ж раптом дарувальник соромиться свого скромного подарунка і помітить, як по вашому обличчю пробігла тінь невдоволення, немов вітерець заростей очерету?

Поклони

Мистецтво поклонів у цій країні так важливо, що діти вивчають його з ранніх років. Є безліч поклонів: стоячи, сидячи по-японськи, сидячи по-європейськи, жіночі і чоловічі форми. Ось деякі з них:

  • вітальний уклін («эсяку»), 15° — для людей рівного статусу;
  • шанобливий уклін («кэйрэй»), 30° — це уклін для вчителя, начальника;
  • найвищий шанобливий уклін («сайкэйрэй»), 45° — так варто кланятися, якщо ви вибачаєтесь або побачили імператора;
  • схиляння, коли ви доторкаєтеся до підлоги головою — зараз ним користуються, напевно, тільки якщо скоїли щось дійсно жахливе.

Від іноземців, звичайно, поклонів не чекають, але японцям буде приємно, якщо ви поклоніться у відповідь.

Прощання

В Японії клієнт або діловий партнер — майже божество, до нього ставляться з неймовірним повагою. Коли він іде, його проводжають всією фірмою до дверей або ліфта і кланяються йому, поки двері не закриються.

Це дуже незручно, якщо справа відбувається в бізнес-центрі і біля ліфтів товпляться кілька таких делегацій в один час. Так і іноземних клієнтів це бентежить. Японці нового покоління вважають, що це якось занадто, і часто відмовляються від цього ритуалу. Цікаво, яка доля чекає традиційний японський етикет в найближчі сторіччя?