Заснований на реальних подіях фільм «1+1» («Недоторканні») практично одразу після свого виходу зібрав цілу армію шанувальників. І це не дивно: історія паралізованого аристократа Філіппа, який найняв в помічники хлопця з вулиці, поєднала в собі комедію і драму і нагадала про те, що життя — це диво. Незважаючи ні на що.

Social.org.ua згадує цитати з улюбленого фільму, до країв наповнені філософією оптимізму.

© kinopoisk

• Біль іноді йде, але думки-то залишаються.
• Якщо під музику не танцюють — це не музика.
• Неважливо, хто ти зовні, головне — хто ти всередині.
• — Скажіть, Дрісом, як ви думаєте, чому людей тягне до мистецтва?
  — Може, тому що це прибутково?
  — Ні, це єдиний спосіб залишити слід на землі.
• — Хлопці з вулиці не знають жалості.
  — У цьому вся справа. Я не хочу, щоб мене жаліли.
• — Ви любите живопис?
  — Так, дуже. Люблю Рафаеля.
  — А мені більше подобаються інші черепашки-ніндзя.
• Я як заморожений стейк, який кидають у киплячу олію: нічого не відчуваю, але все одно мені погано.
• Може бути, я наївний, але, сподіваюся, у мене є ще щось хороше крім банківського рахунку.
• Не чекай, що стане легше, простіше, краще. Не стане. Труднощі будуть завжди. Вчися бути щасливим прямо зараз. Інакше не встигнеш.
• Найстрашніше не те, що я в кріслі, а те, що я без неї.
• — У вас є рекомендації?
  — Так. Рекомендацій навалом.
  — Так. Ми вас слухаємо.
  — Ну не знаю, «Kool and the Gang», «Earth, Wind and Fire». Дуже рекомендую.
• — А вам знаком Шуберт, Шопен, Берліоз?
  — Знайомий мені Берліоз? Дивно, що вам знаком Берліоз.
  — Я за нього фахівець.
  — Гаразд, кого ви там знаєте? З якого будинку?
  — Що значить «з якогось дому»? Ні, послухайте, це зараз Берліоз — район Парижа, а в XIX столітті він був композитором, письменником і критиком.
• — А що це грає?
  — Це Антоніо Вівальді «Пори року».
  — А-а-а, це з «Тома і Джеррі»?
• — П'ятдесят три кіло.
  — П'ятдесят три? Нормально, якщо зростання не метр.
• — У хлопця проблема. Та ще й яка...
  — Ш-ш-ш!
  — Він дерево... Співаюче дерево... Ще й на німецькому...
  — Ш-ш-ш!
  — Гарний на мене шикати! Він же на німецькому співає, наче дерева мало було. Рехнуться можна. Ну справи... І скільки вона йде?
  — 4 години.
  — Мати моя!
• Зніміть халат, а то я ніби в психлікарні.
• — Для мене краса не так важлива, як духовний зв'язок з людиною.
  — З людиною гаразд, а якщо вона жаба? Тоді у вас буде душевний зв'язок з жабою.
• — Ну ось, Філіппе. Я не залишаюся на обід...
  — Чому?
  — Ви не залишитеся один... так вийшло, що у вас зараз побачення.
  — Побачення, про що ти?!
  — Не психуйте, все буде добре... тільки в цей раз ви не втечете.
• Не здавайся, ніколи не здавайся, поки не скінчився бій.

© kinopoisk