Є книги, назви яких так міцно врізалися в нашу пам'ять, що навіть важко уявити, що автори всерйоз розглядали зовсім інші заголовки.

Social.org.ua зібрав 14 творів, які були перейменовані авторами і видавцями практично в останній момент.

Габріель Гарсіа Маркес планував назвати один з головних своїх романів досить непоказно — «Будинок». Але щоб уникнути аналогій з книгою «Великий будинок» його друга Альваро Самудио, що вийшла кількома роками раніше, він змінив назву на добре нам знайоме.

Джерело: Jeff Browitt — The carribean in one hunfred years of solitude

З приводу назви головної книги епохи джазу у Фіцджеральда було багато сумнівів. Розглядалися варіанти «Гетсбі — Золотий капелюх», «Шалений коханець» і безліч інших. А за тиждень до публікації був затверджений заголовок «Бенкет Трімалхіона», який відсилав до давньоримського роману «Сатирикон» і його герою, звільненому і розбагатілому рабу. В останній момент письменник вже майже зупинився на фразі «Під червоним, синім і білим», яка натякає на американський прапор, але, як ми всі знаємо, і ця версія не була фінальною.

Джерело: todayinliterature.com

Робоча назва однієї з найвідоміших антиутопій всіх часів — «Остання людина в Європі», але воно спочатку не подобалося навіть самому Оруеллом, вже не кажучи про його видавця. Тому пропозиції останнього змінити назву на більш комерційний було схвалено автором на обкладинці з'явилися ті самі чотири цифри.

Джерело: The Guardian

Нехитрою було початкове назва і у цього всесвітньо відомого роману. За кілька тижнів до публікації Стокер з видавцем скоротили його до «Не-мертвий», а в останній момент і зовсім замінили на «Дракулу» як більш інтригуюче.

Джерело: Nicolas Michaud,Janelle Pštzsch — Dracula and Philosophy

Оригінал рукопису, яку автор підніс Алісі Лідделл, дочки його друга і прототипом образу Аліси, був озаглавлений трохи простіше, ніж друкована версія, яка вийшла кількома роками пізніше.

Джерело: British Library

Назва роману, який приніс Набокову світову популярність, могло б звучати зовсім інакше. Автор згадував у листі до друга, що працює над новою книгою «Королівство біля моря» — ця фраза була запозичена з поеми Едгара Аллана По «Аннабель-Лі».

Джерело: Brian Boyd — Stalking Nabokov

Видавець відмовився навіть читати рукопис під назвою «Перші враження» молодий Джейн Остін. Роман вийшов тільки 16 років, уже після кардинальних змін у змісті та заголовку.

Джерело: Emma: 200th-Anniversary Annotated Edition

Уривки роману публікувалися під назвами «Все добре, що добре кінчається», «Три пори» і «1805». Але після шести років роботи над книгою вона побачила світ, будучи вже «Війною і миром». Примітно, що автор не вважав своє твором шедевром, називаючи його «дурістю багатослівною» в одному з листів до Фету.

Джерело: А. Тусичишный — Російська література другої половини XIX століття, Крокус — бібліотека класичної і сучасної літератури

Розповідь, який ліг в основу цього воістину культового твору, називався просто — «Пожежник». Видавець попросив Бредбері розширити історію до романа і придумати нове заголовок; той, у свою чергу, зняв трубку, подзвонив в одну з пожежних відділень Лос-Анджелеса і задав просте питання: при якій температурі загоряється папір? Через кілька хвилин заголовок був готовий.

Джерело: Ray Bradbury — Fahrenheit 451: A Novel, Meet Ray Bradbury/youtube.com

Коли роман Маргарет Мітчелл тільки потрапив у видавництво, він називався «Завтра буде інший день» — за останній сходинці книги, а головну героїню звали зовсім не Скарлетт, а Пенсі. Через рік ретельної редактури книга вийшла під назвою, що тепер знає весь світ.

Джерело: The Seattle Times

Для своїх мемуарів у Хемінгуея був цілий список робочих назв, серед них «Деякі люди і місця», «Та частина, про яку ніхто не знає» і «Писати правду». Але підсумкове назву запропонував один з його друзів — назва, яке назвало одні з найвідоміших мемуарів у всьому світі.

Джерело: The Collection Hemingway

Саме так Моем збирався назвати свій новий роман, коли дізнався, що фраза вже була обрана в якості заголовка іншим автором. Тоді він запозичив поняття «Тягар пристрастей людських» з роботи нідерландського філософа Спінози.

Джерело: A William Somerset Maugham Encyclopedia

Ще один приклад того, як до назви твору доклав руку видавець і зробив це справді геніально. Саме видавець Голдінга порадив йому змінити заголовок на «Повелителя мух», що зіграло не останню роль в успіху книги.

Джерело: John Mullan — How Novels Work

Обидва чорнових назви були відкинуті автором як надмірно персональні і фокусуються виключно на головному герої. Тому за основу була взята фраза з самої книги про те, що вбивати пересмішника, беззахисну птицю — це гріх.

Джерело: Andrew Haggerty — Harper Lee: To Kill a Mockingbird