Історія Фріди Кало, в якій стільки трагедій, що вистачило б на кілька життів

Самобутні картини мексиканської художниці Фріди Кало важко сплутати з творами інших художників. Багато в чому вони автобіографічні, адже, як казала вона сама: «Я пишу себе, тому що багато часу проводжу на самоті і тому що є тією темою, яку знаю найкраще». Однак увагу багатьох людей приваблюють не тільки картини Фріди, але і її насичене життя, яка була сповнена безмежної болем і нескінченною любов'ю, ні з чим не порівнянним відчаєм і ледь теплившейся надією.

Редакція Social.org.ua уважно вивчила життєвий і творчий шлях цієї неймовірно сильної жінки і готова поділитися самими яскравими фактами.

Життя Фріди Кало вже з самого її народження можна назвати повною загадок. Вона народилася в 1907 році, хоча в офіційних документах художниця, будучи вже у свідомому віці, поміняла рік народження 1910-й. Фріда захотіла бути причетною до Мексиканської революції, яка якраз і почалася в 1910-му і тривала аж до 1920-го.

Дівчинка не відрізнялася міцним здоров'ям. У 6 років у неї діагностували поліомієліт, в результаті якого Фріда протягом всього свого життя страждала кульгавістю, а також непропорційністю ніг (права була на пару сантиметрів тонше лівої). Останній дефект вона ретельно приховувала за допомогою довгих спідниць, але все ж від насмішок однолітків їй було не уникнути.

Може бути, саме з-за проблем зі здоров'ям вона прийняла рішення стати лікарем і вступила в підготовчу школу «Препаратория», де навчалася разом з 35 дівчаток і c 1965 хлопчиками.

У 18 років наступив переломний момент у житті майбутньої художниці: вона потрапила в страшну аварію. Отримані численні травми, за словами лікарів, були несумісні з життям.

Фріда протягом декількох тижнів перебувала без свідомості, а прийшовши в себе, відразу ж попросила батька придбати приладдя для малювання, що і було зроблено. Він спорудив для неї унікальне пристосування для того, щоб їй було зручно писати лежачи, а також прямо над дочкою прикріпив велике дзеркало. Першим творінням художниці після трагедії став олівцевий начерк «Аварія». Вона не раз зізнавалася, що заняття живописом надавали їй сили, саме завдяки їм і своїм рідним вона і встала на ноги.

«У моєму житті було 2 аварії: одна — коли автобус врізався у трамвай, інша — це Дієго». З Дієго Ріверою Фріда познайомилася через кілька років після катастрофи. Молода художниця вирішила показати йому свої роботи, які маститий живописець оцінив досить високо. Між ними пробігла іскра. Закохана пара зіграла весілля в 1929 році. Їй було 22, йому — 43. Він був негарний, досить повний, але надзвичайно привабливий. Їх екстравагантну пару так і називали: «Слон і Голубка».

Дієго ніколи не відрізнявся своєю вірністю, 2 попередніх шлюбу художника розпадалися через його численних зрад. Не став винятком і нинішній союз. Фріда знала про любовні пригоди свого чоловіка на стороні, але мовчала. Мабуть, щоб помститися чоловікові вона захопилася опальним революціонером Левом Троцьким, який знайшов притулок в їх будинку. Згідно з деякими відомостями, у неї були романи з поетом Володимиром Маяковським і мексиканською співачкою Чавелой Варгас.

Фріда кілька разів намагалася виносити дитину від коханого чоловіка, проте всі її вагітності зрештою закінчувалися викиднями. Всьому цьому виною була та нещаслива аварія. Всі свої переживання з цього приводу вона зганяла на полотна. Її найяскравішою роботою, присвяченій цієї болючої теми, стала «Лікарня Генрі Форда».

Через 10 років шлюбу вона дізналася про зраду чоловіка зі своєю сестрою Христиною і подала на розлучення. Це подія посприяло написанню картини Лише кілька подряпин!». Тоді ж вона відрізала свої розкішні довге волосся і стала одягатися в брючні костюми.

Після хворобливого розриву з чоловіком Фріда Кало почала зображати себе в оточенні тварин. Вона дуже любила братів наших менших і тримала собак, мавпочок, папуг і голубів.

У 1940 році у художниці почалися серйозні проблеми зі здоров'ям, вона потрапила в лікарню. Дієго відразу ж примчав до своєї коханої і знову зробив їй пропозицію руки і серця, яке вона відразу ж прийняла.

З кожним роком стан Фріди тільки погіршувався. Вона перенесла кілька серйозних операцій, але вони не дали поліпшень. У 1953-му через гангрени їй довелося ампутувати ногу. У цьому ж році відкрилась її персональна виставка в Мексиці, на яку головну героїню ввезли прямо на ліжку.

Передчуваючи свою смерть, вона написала у щоденнику: «Сподіваюся, що догляд буде вдалим і я більше не повернуся». Останньою роботою Фріди Кало стала життєстверджуюча і яскрава картина Viva La Vida («Хай живе життя!»). Художниця померла в липні 1954 року від запалення легенів. У 1955-му в будинку, де жила Фріда, відкрився музей, куди і сьогодні стікаються шанувальники її творчості.

Творча спадщина мексиканської художниці становить понад 150 картин. Велике значення вона надавала своїм автопортретів, багато з яких краще будь-яких слів описують її таку непросту, наповнену постійним болем життя. Як, наприклад, культова картина «Зламана колона, яка, до речі, надихнула Жан-Поля Готьє на створення костюма для героїні Міли Йовович в «П'ятому елементі».

Про неї знімають фільми, один з найяскравіших — «Фріда» з Сальмою Хайєк у головній ролі, пишуть книги і навіть присвячують їй музичні твори. Багатостороння особистість цієї художниці нікого не залишає байдужим і зараз.

Чи відкрили ви для себе щось нове про Фріду Кало? Може бути, вам відомі ще якісь цікаві факти з її біографії?