Безпосередність, відкритість усьому новому і жива уява допомагають нашим нащадкам знаходити нестандартні рішення в будь-яких життєвих ситуаціях і ніколи не сумувати.

Правда, іноді батьки теж видають досить гідні перли. Social.org.ua радий, що ми можемо посміятися над собою.

***

Проходжу зараз по двору. По іншій стороні паркування йде хлопчик років п'яти з мамою. Раптом хлопчик затинається і падає прямо в калюжу. Лунає крик матері.
— Марат, блін, ну що це таке?
Марат, все ще лежачи в калюжі, повертає голову в бік мами і незворушним голосом відповідає:
— Це калюжа, мам, і я в неї впав.

***

Дитина поставив у глухий кут питанням:
— Коли колобок котиться, очі у нього брудняться?

***

Мама крутиться перед дзеркалом в нових джинсах. Ангеліна (7 років):
— Мамочко, ти в цих джінсиках ну зовсім як дівчинка-підліток! Тобі наче 15 років!
Мама усміхається. Вона, якщо чесно, думає так само. І тут Ангеліна додає:
— Але ти, мамо, не турбуйся! Як подивишся на твоє обличчя, так відразу стає ясно, що тобі майже тридцять!

***

Є в Підмосков'ї містечко з романтичною назвою Заповіти Ілліча, куди ми з дружиною навідуємося до рідних. І одного разу запитали у 7-річної племяшки:
— А ти знаєш, хто такий Ілліч?
— Звичайно, це Чайковський.
Адже і не скажеш. Ось так Заповіти Ілліча у нас стали зватися Балети Ілліча.

***

Були на пляжі з чоловіком і сином (8 років). Забули взяти кепки-панамки, сонце смажить. Я попросила чоловіка доглянути за малим, сама пішла додому за панамками. Повернулася, бачу картину: син закопаний у пісок, тільки голова стирчить. Чоловіка немає. Питаю:
— Де тато?
Дитина життєрадісно відповідає:
— Тато купається!
— А ти чому тут?
Не менш життєрадісно:
— А він мене закопав, щоб я не загубився.
Це премія батька року, панове...

***

Заходжу в кімнату і бачу, що син (3 роки) лежить у кріслі і плаче. Питаю:
— Що сталося?
— Набридло дивитися Мультики.

***

Племіннику в садочку дали завдання пояснити приказку: «Праця створює, а лінь руйнує». Ну він і пояснив, що коли людина працює, то все добре: і будинки будуються, і машини створюються, і в хаті чисто, — а потім приходить алень і все руйнує. Оленів такі оленів.

***

Син (6 з половиною років) сидить, їсть суп без ентузіазму. Я запитую:
— Смачно?
— А хто готував?
— Я.
Він, зітхнувши:
— Тоді смачно.

***

Наш 10-річний син Арон запитав маму:
— Ти не шкодуєш, що в тебе три сина і ні однієї доньки?
— Звичайно, було б здорово, якщо б у нас була ще й дівчинка. Але ж і ми з вами і печемо печиво, і рукоділлям займаємося.
— Це вірно, — сказав Арон. — Але дівчинка робила б це із задоволенням.

***

Дитина після відвідування зоопарку написав у творі про те,
як провів вихідні: «Бачив оленя. У нього наша вішалка на голові».

***

На прийомі у лора, поки доктор заповнює картку, син, поважно крокуючи по кабінету, розглядає все і зупиняється біля вузької медичної кушетки. Потім, кинувши погляд на доктора, на значних розмірів медсестру, зауважує:
— Ну що ж, ви живете добре, тільки ніяк не зрозумію, як ви на цьому ліжку удвох помещаетесь?

***

— Мама, якій я був, коли народився?
— Маленький.
— А я вмів дивитися мультики?
— Ні.
— А бігати?
— Немає?
— Перекидатися?
— Ні. Ти не вмів їсти ложкою, ти не вмів стояти, ходити і сидіти, ти навіть не вмів перевертатися зі спини на живіт.
Здивовано:
— А що ж я робив?
— Та нічого. Лежав і кричав.
— А що я кричав? «Рятуйте, допоможіть!»?

***

Син:
— Ой! Тато купив і воду і сік. Це ти йому дозволила?
— Татові не потрібно моє дозвіл, він може робити все, що він хоче.
Син, розуміюче:
— Ти дозволила робити йому все, що він хоче?

***

Малюк приблизно трьох років з батьками виходить з дому і відразу тікати врозтіч! Моментальна реакція батьків:
Мама:
— Синку! Акуратно! Не бігай!
Тато (тут же навздогін):
— Синку! Бігай! Але акуратно!