Одеський погляд на жінок

Одеса — особливе місто. Про унікальний гумор і знаменитому сленгу його мешканців складають легенди, пишуть книги і знімають фільми. У одеситів є власна думка про все — і прекрасна половина людства не виняток.

Social.org.ua зібрав замальовки, в яких захоплення жінками приправлений гострим одеським гумором.

  • — І повір старому єврею, Фіма! Чим довше ти відкладаєш пошуки нареченої, тим більш сумнівним буде минуле твоєї дружини!
  • — І все-таки, Сеня, собака — найкращий друг людини! Вчора закрив у гаражі мою Троянду з Бобиком, так відгадай, хто мені більше зрадів, а хто таки облаял?
  • — Фирочка, коли ви мовчите, вас таки приємно слухати.
  • — Рабинович, чому ви, чоловіки, не знаєте, чого хочемо ми, жінки?
    — Ой, Фирочка, а ви знаєте, чого хочемо ми?
    — Звичайно!
    — Так чому не робите?
  • — Софочка, ти завжди робиш мені нерви... Чому я повинен чекати тебе так довго?!
    — Есик, я тебе благаю, ти шо не знаєш?! Мені подобається бути такої довгоочікуваної...
  • — Яша! У мене для тебе шикарна новину!
    — Софочка, і шо за новина?
    — Яша, ти таки не даремно платив страховку за машину!
  • — Троянда, як ваші справи?
    — Так повна жопа!
    — І шо, крім проблем з фігурою, нічого нового?
  • — Ех, Хаїм, якби ти знав, як це важко — втратити дружину...
    — Знаю, Абрам, знаю. Практично неможливо!
  • — Ізя, коли ми одружимось, я буду ділити з тобою всі твої тривоги і турботи...
    — Але, Сарочка, у мене таки немає ніяких тривог і турбот!
    — Я ж кажу — коли ми одружимося.
  • На Привозі.
    Сьома і Троянда ходять по рядах, вибираючи овочі. Повз проходить шикарна блондинка. Сема з напіввідкритим ротом проводжає її довгим поглядом.
    — Ну шо, Сема, і коштує вона того, шо я тобі вдома влаштую?
  • — Симочка, можна вас на хвилинку спитати? З чого це ви носите обручку не на тій руці?
    — Смішно сказати! Я вийшла заміж не за ту людину.
  • Напис на могильній плиті: «Сарочка, не ходи так часто! Дай мені хоч тут відпочити!»
  • — Піду сходжу на Привоз...
    — А навіщо, Сарочка? У нас таки все вже куплено.
    — А посваритися?
  • — Емма Ісаківна, я чула, що ви виходите заміж?
    — Так!
    — А наречений знає, скільки вам років?
    — Частково...
  • — Семен Маркович, як часто ви погоджуєтесь зі своєю дружиною?
    — Ніколи!
    — І як вона до цього ставиться?
    — Ніяк, вона про це не знає!
  • — Фіма, але шо вам сказати: коли жінка говорить про надійне чоловічому плечі, то, як правило, має на увазі шию.
  • — Роза Мойсеївна, скільки вам років?
    — Та кожен рік по-різному!
  • — Моня, тобі не зрозуміти вразливу жіночу душу. А мені треба всього лише увагу і догляд.
    — Люся, увага! Я йду...
  • Продавщиця пиріжків в Одесі:
    — Купуйте пиріжки, шоб я не переживала, шо ви голодні!
  • Роза Марківна була щаслива в шлюбі 20 років. На це в неї пішло 5 чоловіків.
  • — Рабинович, вчора в театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?
    — Ні, у неї нове плаття!
  • — Сарочка, золотце, ти не хочеш нам що-небудь заспівати?
    — Але, Абраша, гості вже зібралися йти.
    — А мені здається, вони щось не дуже поспішають...
  • — Циля! Шо ж ви не питаєте, як я живу?
    — Роза, як ви живете?
    — Ой, Циля, і не питайте!