Напевно, ні в якому іншому місті так не сміються над собою і один одним, як в Одесі. Одесити дотепно відповідають і відпускають колючі зауваження при будь-якому зручному випадку. Причому навіть якщо вони лаються або сперечаються, то це більше схоже на словесне фехтування — в таких випадках важливіше не образити супротивника, а як можна ехиднее відповісти.

Social.org.ua з задоволенням публікує порцію колоритних одеських діалогів, в яких вдало поєднуються гумор, сарказм і мудрість.

• Циля диктує сусідці рецепт пирога:
  — Так, пиши: взяти 4 яйця...
  — Ага, значить, пишу 2...
  — Софа! Пиши 4! У рецепті було 8!
• — Мадам, чому ви таки нічого не їсте?
  — Та березі фігуру.
  — Шо ви, щоб зберегти вашу фігуру, потрібно їсти, їсти і їсти!
• Інспектор зупиняє мчиться «Волгу».
  — Водій, чому не горять задні вогні?
  Водій вискакує з машини і починає бігати навколо, видаючи моторошні крики.
  — Гаразд, — заспокоює інспектор, — не хвилюйтеся так, це ж дрібниці!
  — Хороший дрібниця! А де причіпний фургон? Де моя Сара? Де діти?
• — Ой вей! П'ять сумок тягнеш, Софочка! І шо ти на Привозі накупила?
  — 20 кіло не вашої справи!

• — Фіма, ми таки їдемо у відпустку!
  — І куди ж це, якщо не секрет?
  — Їдемо туди, де «все включено» — до мами!
• В аптеці:
  — Абрам Мойсейович, у вас випадково немає перманганату калію?
  — Ні, Ізраїль Маркович! Але є дуже свіжий ціаністий калій.
  — Ну це ж суттєва різниця!
  — Ой, не смішіть мене! Всього 20 копійок!

• — Трояндочка, кажуть, ваш Ізя бігає за красивими дівчатами.
  — Ой, таки я вас благаю! Моя собака бігає за красивими машинами, але це не означає, шо, коли наздожене, вона сяде за кермо!
• — Абрам, можна я скористаюся твоєю газонокосаркою?
  — Так, Мойша, але тільки в межах моєї ділянки.
• Одеська бібліотека:
  — Дайте книгу скарг!
  — «Муму» підійде? Або ще жалісливіше?

• — Троянда, як ваші справи?
  — Так повна *опа!
  — І шо, крім проблем з фігурою, нічого нового?

• Одеська сім'я збирає кошик з пиріжками одеської Червоній Шапочці і дає їй напуття:
  — Таки слухай сюди. Коли ти прийдеш до бабусі, вона відразу тобі таки буде бідкатися: «Ой вей, зима зовсім скоро, з щілин дме, підтікає кран, топити нічим, дах поганий, грошей немає зовсім, і, взагалі, шо ти, внучка, знаєш за життя?» Але ти таки нічого не слухай, а твердо стій на своєму: з капустою — по 5, з м'ясом — по 8!
• — Уявляєш, Сара дала в газету оголошення: «Зріла темпераментна жінка готова внести тепло і світло твоє життя».
  — І багато пропозицій?
  — Тільки одне. Від місцевої електростанції.

• Аркадій Самуїлович пильно роздивляється нову секретарку.
  — Четверо дітей, — каже йому на вухо начальник відділу кадрів.
  — Не може бути! У такої молоденької і вже четверо дітей?!
  — Не y неї — у вас.
• — Белла Мойсеївна, чому ви вдруге не вийшли заміж?
  — Знаєте, у мене є собака, яка гарчить, папуга, який повторює мої слова, камін, який димить, і кіт, який гуляє ночами. Ви вважаєте, що цього недостатньо?
• У одесита питають:
  — У вас є 6 яблук. Якщо ви віддасте половину братові, скільки залишиться?
  — Таки 5 з половиною.

• — Бася, вставай! Тобі до роботи півгодини залишилося!
  — Сема, не міг раніше розбудити? Мені фарбуватися тільки 40 хвилин треба!
  — Поки ти спала, я тебе вже нафарбував!
• Одесит скаржиться другові:
  — Моя Фіра вічно ниє: «Міні нічого носити, міні нічого вдягти!»
  — Ой, Боря! Я тебе благаю! Дай їй мішок картоплі, і нехай собі носить!
• Одеса. Старокінний ринок.
  — Мадам, купіть кота!
  — А який він породи?
  — Сибірський.
  — Не може бути, у нього шерсть коротка!
  — Мадам, я вам таки нічого не скажу за його шерсть, але жере він виключно пельмені!

• — Яша, ви думаєте з Сарочкой дитинку заводити?
  — Ой, мама, я про це кожну ніч думаю.
  — А Сарочка?
  — А у Сарочки від цього навіть кожен раз голова болить. Вона каже, що їй на роботі про це краще думається.
• — Послухайте, Людмилочка, шо тітка Циля має вам сказати за цих чоловіків. Вони дарують нам цукерки, шоколадки різні, а потім обурюються, шо ми гладшаємо! Так дарували б нам тільки одні діаманти — і ми б таки виблискували!
• Одеський дворик:
  — Аркаша, додому!
  — Я що, змерз?
  — Ні, ти хочеш їсти!

• — Тітка, шо ти так довго не виходиш заміж?
  — Ніхто мене не бере.
  — А шо, ти вже у всіх запитувала?
• Інтелігентна одеська сім'я. Вечір. Дружина третій годину грає на віолончелі. Чоловік, відриваючись від журналу:
  — Ну, Лілечка, перестань! Купимо ми тобі ці італійські чоботи!
• Одесита після поїздки в Париж друзі просять поділитися враженнями:
  — Ну як там, у Парижі, розказуй?
  — Ну що вам сказати? Пам'ятаєте, у Жори на кухні «Джоконда» висіла?
  — Пам'ятаємо, звичайно!
  — Так ось тепер вона в Луврі!

Фото на превью Любаров Володимир