Читачі Social.org.ua діляться першокласними перлами, які видали їх діти

Пам'ятайте книгу Корнія Чуковського «Від двох до п'яти», в якій зібрані шикарні приклади дитячого дотепності і спостережливості? Ось і ми попросили наших читачів поділитися подібними історіями про себе і своїх дітей.

Ми в Social.org.ua в захваті від цих висловлювань та вважаємо, що такі круті історії просто зобов'язані бути опублікованими.

В дитинстві я теж змушувала батьків червоніти. Чула від дорослих вираз «диво в пір'ї», але ніяк не могла зрозуміти, що це таке. Їдемо з батьками в тролейбусі. Я у мами на руках на те столом, спиною до водія, обличчям до задньої майданчику. Папа через ряд сидить біля панночки в шапці з лебединих дрібних шматочків (були такі модні в 70-е). І тут я на весь тролейбус: «тато, Тато! А поруч з тобою — чудо в пір'ї»! © Семенцул Вікторія

О, я в свій час колекцію синівських перлів збирала, палив напалмом!
«Мамо, це не „Таврія“, це „ТВАРИЯ“!» (останнє слово голосно, прямо у відкрите вікно сидить за кермом водієві). Або: «Мамо, я в туалет хочу». — «Іди». — «Підемо разом». — «Навіщо?» — «Я без тебе не впораюся!» © Ганна Полтавець

«Мама, у мене РОЗУМ болить». © Inna Sovetova

Мій син року в 4 про морозиво у вафельному стаканчику: «Тато, а морозиво з шкіркою є?» © Вадим Рожков

Дочка перший раз побачила жовтий помідор, запитала: «Що це?» — «Помідор». На що послідувала ще одне питання: «А чому він апельсин?» © Мар'яна Ляшенко

А мій молодший років в 5 запитав мене, чи пам'ятаю я мамонтів... © Наталія Задерей

Один дитина, дивлячись на мене, запитав: «Тато, а чому тітка така висока? Вона, напевно, макарони їла?» Тато пішов плямами. © Ірина Половинка

Дочка, коли їй було 4 роки, стояла з дідом на зупинці. Він їй: «Потримай пляшку пива». Вона йому: «Ні, ти що! Всі подумають, що я алкоголік!» © Данилова Яна

Їду в трамваї з донькою на руках, їй 4 роки. Крутиться, крутиться. Трохи ззаду сидить жінка: яскраві губи, тіні, кучерява, кудлата. «Доча, ну вистачить крутитися, вже ноги болять». — «Мамо, подивись, який гарний клоун сидить, прямо з цирку». Пасажири довго реготали. © Tatyana Kurbina

Син, коли був маленьким, не їв овочі ні в яку. Переконували, вмовляли, що треба для зростання, але ніяк. Десь через рік були в горах. Стоїмо в черзі на підйомник, перед нами компанія молодих німців, з-за лижних черевиків і шоломів здаються дуже високими. Син: «Мамо, а німці все такі високі?» «Так», — кажу. Син задумливо: «Мабуть, на овочах...» © Олена Миколаївна

Мій син, коли йому було 3 роки, тиждень просив відвезти його туди, де «выжипись»: «Ну выжипись, гарна така!» Проходячи повз галереї, він із захопленням вигукнув: «Нарешті-то выжипись!» © Ганна Лаушкіна

Подруга гуляла з 5-річною донькою в парку, потім запитує: «Маша, ти нагулялася?» Та відповідає: «Так!» Заходять в магазин по дорозі, Маша дивиться своїми блакитними очима на касира і каже: «А мама мене нагуляла!» © Anna Rego

Сестра розповідала. Коштує вона з 5-річною донькою на зупинці взимку в годину пік. Холодно, мокрий сніг упереміш з дощем, транспорт ходить рідко. І раптом донька цитує фразу з нещодавно прочитаної казки, голосно, на всю зупинку: «Життя моє! У чому, скажи, чи винна я?» © Наталія Полєтаєва

Йдемо з донькою в дитячий сад. Назустріч чоловік у формі льотчика. Донька з ним вітається. Я питаю: «Чий це тато?» — «Не знаю». — «А чому привіталася?» — «Ну, може, тобі знадобиться». © Tatyana Kurbina

Фото на превью Альона Миколаївна