22 червня 2017 р.
Хмільна вода – людині біда

Про факти загибелі працівників внаслідок перебування на робочих місцях в нетверезому стані розповідає заступник начальника управління, начальник відділу профілактики виробничого травматизму - головний страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду у Хмельницькій області Володимир Мельник:

«Хмільна вода – людині біда. Саме так гласить українське народне прислів'я. І тут, як мовиться, без варіантів, адже оковита є причиною багатьох людських проблем і бід. Це і низька тривалість життя, і нещасні випадки та виробничі аварії, і економічні збитки, і сімейні негаразди, і згубний вплив на виховання підростаючого покоління тощо.

Як свідчить аналіз виробничого травматизму, нещасні випадки, пов'язані із вживанням на робочому місці спиртних напоїв, є характерними для підприємств, де відсутній відомчий контроль за дотриманням працівниками трудової дисципліни, де під час організації тих, чи інших виробничих процесів, адміністрація не дбає про створення здорових і безпечних умов праці. Наведу лише кілька прикладів.

Хильнув і…полетів у вічність

У березні цього року муляру ТОВ «Професійна будівельна компанія», яка зареєстрована в с. Рідкодуби Хмельницької області, мало виповнитися 50 років. Роботу, яку того дня виконував цей працівник, була йому, як мовиться, не в диковинку, оскільки із загального 32-річного стажу 16 років він зводив об'єкти. Щоправда, знаходячись на висоті, цей працівник не обтяжував себе дотриманням вимог особистої безпеки, оскільки вважав, що набутий досвід та навики в роботі завжди допоможуть йому уникнути біди. Адміністрація товариства, в свою чергу, частенько мирилася з цим і мало що робила для того, аби привити муляру повагу до вимог інструкцій, будівельних правил та норм.

Таке недбальство, врешті-решт, обернулися бідою, що сталася під час зведення багатоквартирного будинку за місцем знаходження бази товариства, а саме, в с. Оліївка, що на Житомирщині. Відповідно до поставленого виконробом завдання муляр О. упродовж дня здійснював кладку внутрішніх стін другого поверху. Близько 17 год. виконроб доручив мулярам О. та В. нанести на місце монтажу бетонних плит цементно-бетонний розчин та здійснити направлення зазначених виробів під час їх опускання баштовим краном. Після цього будівельники мали зняти вантажозахоплювальні пристрої (захвати).

Монтаж зазначених плит, який, до речі, в минулому зазначеним працівникам доводилося виконувати не один раз, є досить небезпечною операцією, особливо якщо вона виконується безпосередньо біля перепаду по висоті. То ж будівельники мали би вжити заходів особистої безпеки, з тим, аби у разі втрати рівноваги не впасти з висоти другого поверху додолу, тобто одягти видані на початку робочого дня запобіжні пояси, канати яких закріпити до передбачених Правилами виконання робіт (ПВР) елементів страхувальної системи.

Однак, О. цього не зробив, оскільки мабуть був переконаний, що з ким, з ким, а з ним нічого непередбачуваного трапитися не може. Очевидно, вважав, що після випитої під час обідньої перерви чарки він ще впевненіше тримався на ногах, ніж будь-хто. Така поведінка працівника є зрозумілою, оскільки цілком і повністю вписується в психологію людини, яка знаходиться під дією алкогольних напоїв, відповідає змісту прислів'я: нетверезій людині море по коліна.

Спочатку все йшло, нібито, нормально, якщо, звичайно, можна так висловитися. Виконуючи роботу в небезпечній зоні, безпосередньо біля перепаду по висоті, О. та його напарник працювали чітко і злагоджено. Незважаючи на те, що при спрямовуванні та монтажі бетонних плит їм періодично доводилося прикладати чималі зусилля, вони впевнено тримали рівновагу. Однак під час укладки четвертої (останньої) плити одного з них спіткала невдача. Знаходячись на одній із змонтованих плит, О. нагнувся, аби підняти металевий лом, але зробити цього йому не вдалося, оскільки зненацька похитнувся і, не втримавши рівноваги, стрімголов полетів вниз.

Від отриманих внаслідок нещасного випадку травм потерпілий помер по дорозі в лікарню, в машині швидкої допомоги. Мабуть, в останню мить свого життя О. пошкодував, що під час перебування безпосередньо біля перепаду по висоті знехтував запобіжним поясом, але було вже пізно…

З'ясувавши обставини трагедії, комісія із спеціального розслідування прийшла до висновку, що причинами нещасного випадку стали не тільки перебування потерпілого на робочому місці під час виконання робіт на висоті в стані алкогольного сп'яніння та недостатній контроль за дотриманням потерпілим трудової дисципліни з боку виконроба, а й ціла низка інших порушень нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема:

1. Допуск до роботи без проведення цільового інструктажу та видачі наряду-допуску (невиконання вимог п.п.2.2.22; 2.2.43 Посадової інструкції виконроба).

2. Залучення працівника до роботи не за спеціальністю, тобто, до виконання стропальних робіт, які в даному випадку були пов'язані з укладкою бетонних плит перекриття, без навчання за професією у спеціалізованому навчальному закладі (порушення вимог п.6.1.4 Правил охорони праці під час роботи на висоті).

3. Відсутній контроль за використанням працівниками засобів захисту від падіння з висоти (порушення вимог п.2.2.31 Посадової інструкції виконроба).

4. Незастосування потерпілим засобів індивідуального захисту (при їх наявності) від падіння з висоти (порушення п.3.22 Інструкції з охорони праці для муляра).

Все це є дуже прикрими фактами, адже три із чотирьох пунктів пов'язані не з витратами грошових коштів, з приводу нехватки яких часто ремствують роботодавці, а з невиконанням посадових обов'язків та дотриманням трудової дисципліни потерпілим.

Підвела координація рухів

Аналогічний докір можна висловити і на адресу керівництва Волочиського машинобудівного заводу, який є відокремленим підрозділом ТОВ «Мотор-Січ». Це тим більш прикро, бо завод відноситься до категорії машинобудівного профілю з виготовлення виробів авіаційного призначення, а також окремих товарів широкого вжитку, а тому тут мала би бути ідеальна дисципліна. Проте, обставини та причини нещасного випадку, що стався на заводі, свідчать про те, що тут далеко не все робиться задля дотримання на виробництві, де виготовляються деталі до авіаційної техніки, технологічних процесів та належної трудової дисципліни.

Отримавши на початку робочого дня від старшого майстра завдання виконати ряд операцій щодо обробки виробів (деталей) У5273-0006 та У5273-0026, шліфувальник Н. приступив до його реалізації. Після завершення шліфування деталі У5273-0006, він розпочав обробку виробу У5273-0026. Цю роботу Н. виконував до обідньої перерви.

У другій половині робочого дня він продовжив шліфування зазначеної деталі, але, оскільки був на той час вже, як мовиться, під градусом, то, обробляючи виріб, перестарався, допустивши відхилення від заданих розмірів. Щоб приховати допущений брак та уникнути матеріальної відповідальності за це, робітник вирішив «наростити» місце браку, відтак звернувся з відповідним проханням до одного із зварників…

Коли справу було зроблено, Н. в порушення інструкції з охорони праці для шліфувальника, технологічного процесу виготовлення виробу У5273-0026 встановив наварену деталь на електромагнітну плиту шліфувального верстата, підперши її з обох боків призмами, за допомогою ручки вертикальної мікроподачі, почав підводити робочий орган (абразивний круг) до місця обробки (шліфування). Однак, в зв'язку з тим, що перебував у нетверезому стані, то зробив це не обережно, рвучко, внаслідок чого деталь зірвалася з місця кріплення і вдарила Н. по голові.

У нейрохірургічному відділенні обласної клінічної лікарні, куди згодом було доставлено потерпілого, лікарями було діагностовано перелом кісток черепа, забій головного мозку важкого ступеня з внутрішньо-мозковим крововиливом. Незважаючи на те, що з моменту нещасного випадку пройшло вже не мало часу, потерпілий почуває себе не кращим чином: досі не може пригадати як все це сталося.

Звичайно, в тому що сталося винен, в першу чергу, сам працівник, але якби на заводі було створене середовище нетерпимості до порушників трудової дисципліни, зокрема, любителів спиртного, належного контролю за додержанням працівниками вимог безпеки, технологічних процесів, правил поводження з машинами та устаткуванням, як це передбачено ст.13 Закону «Про охорону праці», то зазначеної трагедії не було б.

Випав з кабіни і… втопився в болоті

Якщо муляр будівельної компанії, про загибель якого йшла мова вище, незважаючи на випиту за обідом чарку, під час монтажу плит перекриття усвідомлював що робить, то про захмелілого тракториста ТОВ «Робімакс-Агро», що на Хмельниччині, цього аж ніяк сказати не можна, оскільки саме ця обставина знаходиться в прямому причинному зв'язку з його загибеллю.

Того золотаво-осіннього дня заступник директора товариства дав трактористам Я., Т. та М. наряд на проведення оранки поля №6, а К. – на культивацію поля №9, що знаходяться на території с. Зелена, Волочиського району.

Якщо Я., Т. та М. зразу ж приступили до роботи, то К., сівши за кермо закріпленого за ним гусеничного трактора Т-150, добряче хильнув принесеної з собою оковитої і почав виписувати по полю, яке мав обробляти, кола, а коли це набридло - відчепив культиватор та спрямував техніку у напрямку поля №6, де працювали його колеги. Перетнувши русло двох ставків, які під впливом аномальної літньої температури висохли, він в'їхав у велику яму, що заросла комишами. Оскільки вибратися із западні перекошений трактор не міг, його керманич спробував вибратися з кабіни. Проте, як тільки відкрив дверцята – одразу впав у болото, в якому втопився.

Під час проведення судово-токсилогічної експертизи в крові потерпілого було виявлено 3 проміле етилового спирту, а це значить, що в момент нещасного випадку у нього була важка ступінь сп'яніння, при якій людина, зазвичай, втрачає орієнтацію та пам'ять.

Як показали наслідки спеціального розслідування, К. був залучений до роботи не за спеціальністю, оскільки в нього не було (ніколи, ні ким не видавалося) посвідчення тракториста-машиніста. До керування агрегатом він був допущений без навчання з охорони праці та належного інструктажу з цих питань. Відомчий контроль за роботою найманих працівників з боку адміністрації товариства, дотриманням ними трудової і виробничої дисципліни не проводився. То ж трагедія, що сталася, була закономірним у таких випадках розвитком подій.

Незчувся, як згорів у палаючому авто

Перебування за кермом у нетверезому стані є небезпечним не тільки через те, що затьмарена свідомість може скерувати транспортний засіб в яму, кювет, чи на зустрічну полосу руху. Про це красномовно свідчать обставини нещасного випадку, який стався з автомеханіком філії «Чемерівці-молоко» ПАТ «Борщівський сирзавод» В.

О 8 год. ранку він, як завжди, зайшов в кабінет директора, де під час наради, яку той проводив, доповів про виробничі справи. Після цього приступив до виконання своїх службових обов'язків, тобто, до перевірки технічного стану автомобілів, що виїжджали за вказаними в шляхових листах маршрутами. Одночасно з цим В. здійснював контроль за ходом ремонту одного з молоковозів, під час якого мінялася коробка переміни передач.

Приблизно о 15 год. В. доповів директору, який зайшов у приміщення гаража, про готовність рухомого складу для виїзду на лінію наступного дня. Після цього, близько 15 год. 40 хв., автомеханік сів у закріплений за ним службовий автомобіль ВАЗ 21093 НГ і виїхав за межі території філії. А приблизно через годину, о 16 год.45 хв., керівника філії повідомили про те, що в с. Термківці сусіднього Городоцького району легковик, в якому виїхав В., палає. Коли директор приїхав на місце події, то побачив за кермом зазначеного автомобіля обгоріле тіло автомеханіка.

На жаль, ні слідчому поліції, який проводив дізнання у справі, ні комісії із спеціального розслідування не вдалося встановити ні причини загоряння транспортного засобу, ні з якою метою В. приїхав у вищезазначений населений пункт.

У даному випадку здоровий глузд підказує, що найімовірніше авто зайнялося внаслідок короткого замикання в електропроводці і сталося це не під час руху транспортного засобу, а в момент, коли В. спав у салоні. І сон був настільки глибоким, що пожежа не могла його розбудити. Оскільки, як потім з'ясувалося, потерпілий в цей час знаходився у важкій стадії алкогольного сп'яніння (вміст етилового винного спирту в крові становив 2,89 проміле), то дивуватися цьому не доводиться.

За висновком судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого стало поєднане отруєння алкоголем та продуктами горіння. Сприяючим фактором настання смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, вогнищевий кардіосклероз.

Примітно, що за результатами останнього медичного огляду, який В. проходив в Чемеровецькій центральній районній лікарні 17.09.2015, тобто, за 11 місяців і 10 днів до трагедії, обстежуваний був визнаний цілком здоровою людиною (?!).

Судячи з посмертного діагнозу, потерпілому потрібно було серйозно лікуватися, а не заглядати в пляшку, але, судячи з усього, він про це або не знав, або знав, але не міг побороти своєї пристрасті до алкоголю, за що й поплатився життям.

Рекорд з трагічним фіналом

Рекордсменом серед загиблих, які в момент нещасного випадку перебували в стані сп'яніння, став торік охоронник комунального підприємства «Міськтепловоденергія», що в м. Кам'янці-Подільському М., в крові якого судмедекспертиза виявила аж 5,4 проміле етилового спирту, тобто смертельну дозу.

Як випливає з матеріалів спеціального розслідування, о 20 год. він заступив на нічне чергування, під час якого здійснював патрулювання території, розташованої на березі річки Дністер, неподалік с. Цвіклівці, насосної станції та наглядав за акваторією санітарної зони зазначеної річки.

За свідченнями працівників цього підрозділу, наступного дня о 8 год. ранку охоронник М. передав зміну своєму напарнику, що прибув на чергування. Після цього зайшов у середину насосної станції і попросив у майстра Г., який у цей час теж чергував на зазначеному об'єкті, забезпечуючи його безперебійну роботу, дозволу відпочити в приміщенні душової кімнати (прилягти на лавку) допоки, мовляв, за ним не приїде зять, щоб на особистому автомобілі відвезти додому, в місто Хотин, де той проживав. Хоча душова кімната не була призначена для відпочинку працівників після зміни, майстер не став відмовляти колезі по роботі. За словами Г., коли він через півгодини зайшов у душову, щоб помити руки, М. мирно спав на лавці. Це було приблизно 0 8 год. 30 хв.

Коли увечері того дня, приблизно о 19 год. 20 хв., машиніст з обслуговування устаткування Б., який прибув на роботу, щоб змінити майстра Г., зайшов у приміщення насосної станції, то почув храп. У відповідь на запитання: хто там у душовій, Г. повідомив, що то охоронник, за яким після чергування ніхто не приїхав, щоб відвезти додому.

Відповідно до пояснення машиніста, коли він вранці наступного дня, о 6 год. 40 хв. зайшов у душову, щоб вмитися, то помітив, що М. знаходиться на підлозі, без ознак життя. Тоді машиніст повідомив про це майстра та диспетчерську філії. Ті, в свою чергу, повідомили в поліцію…

З огляду на те, що за висновком судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого стало гостре алкогольне отруєння, слідчий у справі не став особливо допитуватися у працівників, що несли службу на насосній станції, з ким і коли охоронник М. вживав спиртні напої. Не вдалося з'ясувати це і комісії із спеціального розслідування нещасного випадку. Проте і без того зрозуміло, що навряд чи в даному випадку обійшлося без компаньйонів. Той факт, що життям поплатився лише охоронник, говорить про те, що він або більше всіх випив, або мав найслабше здоров'я.

Оскільки ніхто з посадових осіб ніякого покарання за пияцтво на насосній станції не поніс, то навряд чи найближчим часом аналогічним нещасним випадкам, пов'язаним із вживанням алкоголю, буде покладено край.

На превеликий жаль, факти загибелі працівників внаслідок перебування на робочих місцях в нетверезому стані сьогодні мало тривожать не тільки роботодавців, а й органи місцевої влади, правоохоронні структури, профспілкові та інші громадські організації. І це дуже прикро, бо це значить, що описані вище трагедії є не останніми».



Інтернет-лінія "Запобігання проявам корупції"