Юридичні питання

Чи можливе повернення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових коштів до державного або місцевого бюджетів?

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є формування та витрачання коштів на солідарній основі.

За цим принципом Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) перерозподіляє кошти між страхувальниками відповідно до умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності. У такий спосіб Фонд забезпечує виконання покладених на нього завдань щодо страхування від нещасних випадків не тільки в тих областях, де є достатньо коштів, а й в тих регіонах, де видатки перевищують надходження.

Тільки за таким принципом громадяни України можуть реалізувати своє конституційне право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках відповідно до вимог статті 46 Конституції України.

Фінансування страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їхньому утриманні, а також усіх видів профілактичних заходів визначається статтею 25 Закону.

Фонд відповідно до вимог Закону забезпечує цільове використання коштів відповідно до покладених на нього завдань.

Повернення Фондом страхових коштів до державного або місцевого бюджетів Законом не передбачено.

Чи буде правомірним здійснення виплат потерпілому у разі якщо МСЕК не встановлено сукупний відсоток втрати працездатності по двох травмах у одного роботодавця?

У відповідності до п. 13 ст. 34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі повторного  ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням  потерпілого,  обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із  ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.

Таким чином, здійснення щомісячних грошових виплат потерпілому окремо за двома страховими випадками у одного роботодавця буде неправомірним.

Хто має право на страхові виплати у разі смерті застрахованої особи?

Право на страхові виплати мають особи, які перебували на утриманні застрахованої особи, а саме :

- діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років , які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку

самі не спроможні заробляти; діти , які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

- жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

- інваліди – члени сім’ї застрахованої особи;

- неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти;

- непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), тільки для призначення щомісячних страхових виплат.

Особи, які не працюють та перебувають на обліку в центрі зайнятості, не належать до осіб, які перебувають на утриманні застрахованої особи.

Право на одержання страхових виплат мають також дружина( чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає

дітей, братів, сестер або онуків застрахованої особи, які не досягли 8-річного віку.

Сім’ю померлого складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок на виробництві робочого органу виконавчої дирекції Фонду?

Згідно ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року №1105-Х1У роботодавець як страхувальник зобов'язаний інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі-Фонд) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві.

Відповідно до вимог п. 10 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року. №1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний негайно повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою.

Статтею 165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що несвоєчасне інформування Фонду посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В який термін розглядаються справи про страхові виплати?

Згідно з ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105 від 23.09.99. Фонд  розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або зацікавленої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Чи зберігається за потерпілим, зі стійкою втратою працездатності від професійного захворювання, середньомісячний заробіток в разі переведення за його власним бажанням на іншу роботу та за умови встановлення для нього неповного робочого дня?

Стаття 31 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105 від 23.09.99. передбачає переведення потерпілого на легшу роботу зі збереженням середньомісячного заробітку при наявності наступних умов:

-     необхідність переведення потерпілого на легшу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК;

-     роботодавець надає рекомендовану МСЕК (ЛКК) роботу за згодою потерпілого та за наявності відповідних вакансій;

-     переведення тимчасове на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати працездатності.

Аналогічний порядок переведення працівника на легшу роботу встановлений ст. 6 Закону України „Про охорону праці”.

Таким чином, за умови встановлення у потерпілого стійкої втрати працездатності, норми ст.31 Закону №1105 не застосовуються.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань провадить страхову виплату в розмірі середньомісячного заробітку  потерпілого тільки у випадках, передбачених ст.31 Закону №1105 та в разі незабезпечення потерпілого відповідною роботу.

Згідно ст.12 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний організувати працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій та створювати для них відповідні умови праці.

Якщо ж потерпілий був звільнений із займаної посади за його власним бажанням та переведений на іншу роботу з неповним робочим днем (за його ж особистою заявою), як передбачено положеннями ст. 56 КЗпП України, оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованого часу. Неповний робочий час може встановлюватись на визначений термін або без обмеження терміном.

Таким чином, якщо МСЕК не встановила необхідність переведення потерпілого на іншу роботу та за відсутності умов, які дають право на скорочений робочий час, підстави для виплати середньомісячної заробітної плати при неповному робочому часі відсутні.

ЧП «Горное Дело» просит дать разъяснение по вопросу законности отнесения к валовым затратам затрат, определенных страховым тарифом, установленным в размере 13,6% дирекцией Фонда.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Тому страхувальники  - підприємці повинні відносити страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на валові витрати.

Які джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України?

Виходячи з норм статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.



Інтернет-лінія "Запобігання проявам корупції"