Медична та соціальна реабілітація потерпілих

Який порядок забезпечення потерпілих на виробництві санаторно-курортним лікуванням?

Зазначене питання регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон) та Положенням про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженим постановою правління Фонду від 31.10.2007 №49 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2007 за №1400/14667) (зі змінами).

Відповідно до частини п'ятої статті 34 Закону потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування.

Згідно з пунктом 2.6 Положення потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються санаторно-курортним лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:

інваліди І групи щороку;

інваліди ІІ групи один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації;

інваліди ІІІ групи один раз на три роки, один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації.

У якому разі і якими модифікаціями автомобілів забезпечуються інваліди внаслідок трудового каліцтва?

Відповідно до частини шостої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», за наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 р. №221 «Про забезпечення інвалідів автомобілями вітчизняного виробництва» (зі змінами) інвалід, якому виділяється автомобіль з ручним або звичайним керуванням, за бажанням може одержати автомобіль іншої марки, ніж визначено з цією метою Кабінетом Міністрів України, за умови його відповідності модифікації, визначеній згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії, і сплати різниці у вартості обраного автомобіля та марки автомобіля, визначеної Кабінетом Міністрів України. При цьому автомобіль для забезпечення інваліда повинен бути виготовлений підприємством – виконавцем державного замовлення та замовлення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на поставку автомобілів.

Відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі-Порядок), забезпечення автомобілями інвалідів за місцем реєстрації здійснюється Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, відповідними структурними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява потерпілого, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у містах Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК) про наявність у інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем.

Комісія МСЕК відповідно до переліку медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями визначає потребу в забезпеченні автомобілем і визначає модифікацію автомобіля.

Перелік медичних показань затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.01.1995 року №13, та зареєстровано Міністерством юстиції України 10.02.1995 року за №34/570.

Надається чи ні санаторно-курортна путівка потерпілому на виробництві, якому згідно висновку МСЕК визнано санаторно-курортне лікування, але він не визнаний інвалідом трудового каліцтва?

На підставі п.5 ст. 34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” потерпілому, який став інвалідом, періодично але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно, безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно–курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Тобто, потерпілому, якому згідно висновку МСЕК призначено санаторно-курортне лікування за наслідками виробничої травми, але він не визнаний інвалідом трудового каліцтва, Фонд не відшкодовує відповідні витрати на лікування.

В якому розмірі Фонд фінансує витрати потерпілому на протезування зубів, слухового апарату, очного протезування, придбання окулярів, контактних лінзів, постільну та натільну білизну, постільні речі та перуки.

На підставі підпункту «д» п.5 ст.21 та п.4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечує потерпілого необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, зубопротезуванням (за винятком протезування з дорогоцінних металів ), якщо потребу в них визначено потерпілому висновками МСЕК.

Згідно пунктів 1.2; 2.2 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання слуховими апаратами, зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, постільною та натільною білизною, постільними речами, гігієнічними виробами, перуками, затвердженого постановою правління Фонду від 30.11.2010 №35 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2011 р. за №186/18924, забезпечення потерпілих слуховими апаратами, зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, постільною та натільною білизною, постільними речами, гігієнічними виробами, перуками (далі – вироби та послуги) здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України робочими органами виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до укладених договорів із суб'єктами господарювання незалежно від їх форми власності, які виготовляють, поставляють, ремонтують, надають потерпілим зазначені вироби та послуги.

У разі самостійного придбання виробів та послуг фінансування здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду шляхом відшкодування витрат потерпілим, законним представникам потерпілих на підставі рахунків та інших документів, що підтверджують їх витрати, за умови перебування потерпілого на обліку для забезпечення виробами та послугами.

Якщо вироби та послуги придбано у суб'єкта господарювання, з яким укладено договір, відшкодування здійснюється у розмірі, що не перевищує ціну, зазначену в специфікації до укладеного договору.

Якщо вироби та послуги було придбано у суб'єкта господарювання, з яким не укладено договір, відшкодування здійснюється у розмірі, не вищому за ціну суб'єктів господарювання, з якими укладено договори.

Рішення про відшкодування витрат потерпілим, законним представникам потерпілих приймається робочим органом виконавчої дирекції Фонду протягом не більше ніж десяти робочих днів з дня отримання документів, що підтверджують їх витрати.



Інтернет-лінія "Запобігання проявам корупції"